За словами Анни Левковської, Яцека Левковського та Войцеха Вальчака, "під час Другої світової війни на узліссі Гродненського лісу, поблизу села Сурконти, зі своїм підрозділом Армії Крайової переховувався підполковник Мацей Каленкевич, псевдо "Котвич". 21 серпня 1944 року росіяни вдарили по Сурконцях з трьох напрямків - це був спеціальний загін переслідування силою до батальйону. Підрозділ "Котвича" налічував 72 чоловіки. (...) Під Сурконтами загинуло 36 бійців АК, тобто 50% загону. Загинув і командир, підполковник Мацей Каленкевич. (....) Місцеве населення хотіло поховати полеглих солдатів АК на цвинтарі в сусідніх Пелясах, але священик, литовець, відмовився ховати їх, побоюючись репресій з боку радянської влади. В результаті мешканці вирішили поховати солдатів на старому повстанському цвинтарі 1863 року (...) У 1980 році на місці могили підполковника Каленкевича мешканець Ліди поклав камінь, який виявився фрагментом пам'ятника зі старого цвинтаря повстанців 1863 року. З 1988 року розпочалися заходи з вшанування пам'яті полеглих. У 1991 році цвинтар було освячено. Він має прямокутний план і площу 160 м², оточений кам'яною стіною. Цитуємо вищезгаданих авторів: "На осі входу знаходиться пам'ятник у вигляді кам'яного кургану, з прямокутною залізною табличкою і хрестом Virtuti Militari, курган увінчаний простим залізним хрестом. На меморіальній дошці напис: "Солдатам Армії Крайової повітів "Нів" і "В'яно", які полягли за Польщу під Сурконтами 21 серпня 1944 р. і під Піддубичами 19 серпня 1944 р." Біля південної огорожі - два ряди бетонних хрестів, по 18 у кожному ряду - це могили 36 партизанів із загону (...), які загинули в бою з військами НКВС під Сурконтами. Біля північної огорожі - 8 хрестів на символічних надгробках вояків Армії Крайової, загиблих під Піддубичами. (...) Серед написів на цвинтарі є лише підполковник Мацей Каленкевич, на інших хрестах - напис "Невідомий солдат". На цвинтарі також знаходиться надгробок Францішека Войніча, солдата VI бат. 77 ПП, який загинув під Петриканами 24 грудня 1944 р. Зі старого цвинтаря зберігся лише один надгробок, розташований у південно-західному куті, з частково нерозбірливим написом: "(...) Лункевич 1870 р." (...) Стан збереження кладовища дуже добрий - кладовище під опікою Союзу поляків у Білорусі".

У серпні 2022 року ЗМІ повідомили про спустошення кладовища мінським режимом. Як читаємо на сайті Польського радіо: "Цвинтар воїнів АК у Сурконцях спустошують служби мінського режиму. Ті, хто думає, що людська пам'ять про героїв буде знищена, дуже помиляються. Режим заплатить за ці акти варварства", - написала Ясіна у Twitter. Про те, що таке знесення відбувається із застосуванням важкої техніки, повідомив у четвер білоруський журналіст Тадеуш Гіцан. Інформацію про інцидент також надав у четвер портал Glos znad Niemna. "За отриманою нами інформацією, розгром кладовища нагадує масштабну спецоперацію. (...)", - йдеться на порталі. Наприкінці липня портал Glos znad Niemna повідомив, що білоруська влада знесла пам'ятник на братській могилі воїнів Армії Крайової у Стриївці Гродненської області. Раніше у Мікулішках Гродненської області були зрівняні з землею поховання воїнів АК, загиблих у 1944 році, не залишилося жодного з 22 хрестів, встановлених на цьому меморіальному місці. Після реакції МЗС Польщі, яке назвало цю акцію "актом зоофілії", що підриває взаємні зобов'язання щодо захисту місць пам'яті, білоруське дипломатичне відомство відповіло, що на цьому місці немає "зареєстрованих місць поховань". В результаті цієї ситуації до Міністерства закордонних справ був викликаний тимчасовий повірений у справах Білорусі, якому було висловлено рішучий протест з приводу знищення Микулиського кладовища. Білоруські незалежні ЗМІ також повідомляли про випадки руйнування інших польських меморіалів". (див. h ttps://www.polskieradio.pl/399/7977/Artykul/3025743,Kolejny-akt-panstwowego-terroryzmu-Stanislaw-Zaryn-o-dewastacji-cmentarza-AK-w-Surkontach )