Давид Вайс (1908-1971), син Йозефа Мордки Вайса і Тауби Мірли Зінгер, шкіряник (pareur de peaux). Він жив у Парижі, у 20-му окрузі, на авеню Гамбетта, 12. Був чоловіком Людмили Гетліхерман.

Мобілізований між 1 вересня 1939 року та 25 червня 1940 року, він служив у 23-му Маршовому полку іноземних добровольців (23e régiment de marche de volontaires étrangers), набраному через Центральне бюро на Сені (Bureau de recrutement: Seine bureau central). Ця інформація підтверджується даними Меморіалу Шоа - Фонду UEVACJEA та "Mémoire des hommes" (defence.gouv.fr).

Натуралізований у Франції декретом від 24 травня 1947 року разом з дружиною та сином Мішелем-Жозефом (народився 18 грудня 1942 року в Ліоні). На момент натуралізації сім'я проживала в Баньоле, департамент Сена (JO p. 4833).

У 1937-1939 роках він перебував під наглядом французької розвідувальної служби (Sûreté), про що свідчать матеріали Національного архіву Франції (AnF 19940484/11, док. 954). Інформація про його смерть і місце проживання походить із розшифровки свідоцтва про смерть з Сен-Клу (AdP AD Paris 20e № 1084 від 1971 року).