Францішек Воловський (1786-1844), адвокат, статський радник, депутат Сейму Королівства Польського, емігрант, громадський і літературний діяч.

До Листопадового повстання він користувався великим авторитетом як юрист, а після початку повстання віддав трьох своїх синів до війська і виставив 10 вершників з гайдуками, пожертвувавши додатково 20 000 злотих на цілі повстання.

Після поразки повстання разом з родиною емігрував до Парижа, де брав активну участь в емігрантській діяльності. Був одним з ініціаторів заснування Польського літературного товариства. Його будинок у Парижі став місцем зустрічей видатних польських емігрантів, зокрема Целіни Шимановської, пізніше дружини Адама Міцкевича.

Помер 12 лютого 1844 року в Парижі, у своєму будинку на вулиці Годо де Моруа, 1, у віці 57 років (Bart., p. 463). Похований 14 лютого 1844 року на кладовищі Пер-Лашез, після заупокійної служби в церкві Мадлен (поховальні книги до н.е.). На його могилі встановлено пам'ятник, урочисте відкриття якого відбулося 12 травня 1844 року (ZKwBP).

• Polski Słownik Biograficzny, t. 6.
• Władysław Mickiewicz, „Żywot Adama Mickiewicza”, Poznań 1929, t. 2, s. 315.