Францішек Стадницький (нар. 1742 - пом. 2 березня 1810 ) - польський шляхтич, барський конфедерат, політичний і земельний діяч, староста Остшешова (1768-1810), депутат сейму від Віленської землі, капітан, кавалер орденів Білого Орла і Святого Станіслава, син Антонія Стадницького, старости Остшешова і Вишогродського, та Терези, уродженої Потоцької. Брат Яна Канти Едварда Стадницького, президента Вищої судової палати.
Був депутатом сейму в 1764, 1776 і 1780 роках від Віленської землі, де, серед іншого, представив пропозицію про реформу грошового обігу. Під час Барської конфедерації (1768-1772) воював як ротмістр і полковий офіцер Калішського воєводства, брав участь в обороні Кракова, після чого був ув'язнений росіянами. Звільнився завдяки зусиллям своєї двоюрідної сестри Терези Оссолінської.
Був власником великих земельних володінь у Королівстві Польському та Галичині, що складалися з сімнадцяти ключів від маєтків, у тому числі Риманів і Дукля.
Одружений з Терезою Венжик, гербу Вонж, мав шістьох дітей, серед яких Антоній Вацлав, Ігнацій, Анна Малаховська, Текла, Гелена Менцінська (яка принесла Дуклю як придане своєму чоловікові, генералу Войцеху Менцінському). Помер у 1810 році, похований у костелі св. Марії Магдалини в Дуклі, де знаходиться його надгробний пам'ятник.