Після вступу росіян на територію Другої Речі Посполитої восени 1939 року відбулися численні арешти поляків. Багато бориславців також було заарештовано, частину з них перевезли в інші місця через переповненість бориславської в'язниці. Перед вступом німців у 1941 році радянська влада організувала евакуацію більшості в'язнів, а покидаючи Борислав, підпалила в'язницю, в якій залишилися десятки в'язнів. Тіла 45 жертв, вбитих наприкінці червня 1941 року в місцевій тюрмі, були знайдені в підвалі будівлі в'язниці після вступу німців до Борислава. Серед жертв було 17 поляків, яких поховали у братській могилі на цвинтарі на Гуковій Горі. Українські жертви були поховані на цвинтарі в Бориславі-Тустановицях.

На могилі поляків був встановлений великий хрест з табличкою з іменами похованих, але з наближенням другої радянської окупації у 1944 році табличку зняли і сховали, ймовірно, закопали десь неподалік. Донині її не вдалося знайти.

У 1990-х роках могила була впорядкована бориславцями (місцевими та тими, що мешкають у Польщі). З ініціативи цієї громади 1.11.1995 р. на могилі було встановлено пам'ятну плиту з написом "Тут спочивають покійні 17 поляків - / жертв злочину НКВС у Бориславі / 26-28 червня 1941 р. / Шануймо їхню пам'ять! / Т-два Згоди / 1995".

У 2016 році з ініціативи та за фінансування влади Нижньосілезького воєводства, де після війни оселилося багато бориславців, на могилі встановили дві гранітні плити (польською та українською мовами) з іменами жертв.