До Другої світової війни це було польсько-українське село. Поляки становили більшість населення (близько 120 осіб) і жили в селі з діда-прадіда, найімовірніше, оселившись тут ще до поділів.
Напад українських формувань на поляків відбувся 3.07.1943 р. опівдні. Українська боївка, переодягнена в радянську форму, увійшла в село і видала себе за радянських партизанів. Село було оточене. Захоплених поляків бійці Повстання відвели до трьох садиб: Лукаша Верещинського, Вацлава Верещинського та родини Краєвських, а потім вбили їх там. Того дня було вбито щонайменше 60 осіб. Жертви були поховані на місці злочину.
14.12.1997 р. брати Ян і Амброзій Верещинські, які пережили погром поляків у 1943 р., встановили меморіальну дошку на могилі, розташованій на колишньому обійсті Верещинських. На цій дошці перелічені імена (лише загалом, без прізвищ та кількості осіб) усіх вбитих тоді поляків, хоча не всі вони поховані в цій могилі. Напис (польською та українською мовами) говорить "Тут спочивають / члени родин / Верещинських / Ясинських / Красицьких / Вони загинули трагічною смертю 3.07.1943 р.".