У 1939 році в Мостах Великих українці становили 50% населення, поляків було понад 700, також тут жили євреї.

Під час Другої світової війни українці кілька разів вбивали тут польське населення. Під час нападу 27.01.1944 р. було вбито 17 осіб, працівників лісництва та їхні сім'ї. У березні та квітні 1944 року бандити кілька разів нападали на Мости Великі, вбивши щонайменше 50 осіб. Жертви цих нападів були поховані на місцевому цвинтарі. Крім того, на цьому цвинтарі поховані деякі жертви Української повстанської армії з сіл Борове, Двірці та Волиця (з присілками П'яски, Рокітна та Вєчорки).

Ініціатором вшанування пам'яті жертв Української повстанської армії був Чеслав Філіповський, уродженець Мостів Великих. Він втратив тут свою матір та інших близьких родичів під час українських погромів 1944 року. Він також є автором пам'ятника, відкритого 12.10.1996 р. на цвинтарі. Спорудження пам'ятника відбулося за фінансової підтримки Ради з охорони місць боротьби і мучеництва. На меморіальних плитах викарбувано 41 ім'я осіб, похованих у Мостах Великих, та 109 імен осіб, похованих в інших місцях, які належать до парафії Мостів Великих. Серед вшанованих 136 поляків та 14 українців.

Меморіал складається з вертикальної чорної стіни, до якої прикріплено 4 плити з іменами жертв. Посередині височіє великий білий хрест, зігнутий ніби під ударом вперед. Перед стіною і хрестом облаштована клумба в бетонному бордюрі. Напис свідчить: "Пам'яті поляків з парафії Мости Великі / які загинули на цій землі під час Другої світової війни. / На цьому цвинтарі спочивають / [далі йде список з 41 імені на 1 плиті] / Поховані в інших місцях / [далі йде список з 109 імен на 3 плитах] / нехай їхня смерть буде пересторогою для майбутніх поколінь".