Приблизно за 200 м від воріт цвинтаря, за межами некрополя, знаходиться одинока могила польського офіцера. За спогадами старших мешканців, це був генерал, який потрапив у полон до радянських солдатів під командуванням Семена Будьонного, його прив'язали до коня і тягнули галопом, поки він не помер. Жодні джерела не підтверджують, що це був саме генерал; скоріше, це міг бути офіцер нижчого рангу. Відомо, що до Другої світової війни цю могилу все ще відвідував хтось із родини вбитого. Сьогодні за могилою доглядають мешканці села. Ім'я похованого тут солдата невідоме. Були плани перенести останки солдата на кладовище, але місцеві жителі виступили проти цього, оскільки стало традицією, що похоронні процесії, прямуючи на кладовище, зупиняються біля цієї могили і віддають шану загиблому.

На могилі встановлено невисокий гранітний обеліск з написом українською та польською мовами. На обеліску встановлено високий дерев'яний хрест. Напис свідчить: "Тут спочиває невідомий офіцер Війська Польського / загинув у 1920 році".

Могила була відновлена Радою охорони пам'яті боротьби і мучеництва у 1998 році.