Після німецької агресії проти Польщі 1 вересня 1939 року та нападу СРСР 17 вересня 1939 року тисячі поляків, як цивільних, так і військових, перетнули угорський кордон. Незважаючи на складну міжнародну ситуацію та приналежність Угорщини до держав Осі, угорці дуже співчутливо ставилися до польських біженців і надавали їм допомогу. Поляками опікувалася як угорська держава, так і польські організації, що діяли в Угорщині. Інтернованих розміщували в численних військових і цивільних таборах. Табір для польських біженців в Ороші розташовувався в приміщенні місцевого будинку культури.
Кількість польських інтернованих у початковий період вигнання оцінюється приблизно в 140 000 осіб, у тому числі близько 33 000 рядових і офіцерів. З часом кількість біженців, переважно військових, зменшилася внаслідок організованої кампанії евакуації поляків до Франції та Близького Сходу до польських військових частин, що формувалися там.
На кладовищі Ороші знаходиться могила польського військового біженця, лікаря Юзефа Смолінського. На могилі, вкопаній у землю, встановлено дерев'яний хрест з частково стертим написом угорською мовою: "ITT NYUGSZIK / AZ / URBAN / SZMOLIŃSKI JÓZSEF / ORVOS ÉLT 54 ÉVET / MÉGHALT / 1943" (ТУТ СПОЧИВАЄ СМОЛІНСЬКИЙ ЮЗЕФ - ЛІКАР / ПРОЖИВ 54 РОКИ / ПОМЕР У 1943 РОЦІ)

Упорядники. A.Wojda, MKiDN, VII 2025.