Після німецької агресії проти Польщі 1 вересня 1939 року та нападу СРСР 17 вересня 1939 року тисячі поляків, як цивільних, так і військових, перетнули угорський кордон. Незважаючи на складну міжнародну ситуацію та приналежність Угорщини до держав Осі, угорці дуже співчутливо ставилися до польських біженців і надавали їм допомогу. Поляками опікувалася як угорська держава, так і польські організації, що діяли в Угорщині. Інтернованих розміщували в численних військових і цивільних таборах.
Кількість польських інтернованих у початковий період вигнання оцінюється приблизно в 140 000 осіб, у тому числі близько 33 000 рядових і офіцерів. З часом кількість біженців, переважно військових, зменшилася внаслідок організованої поляками кампанії евакуації до Франції та Близького Сходу, де формувалися польські військові частини.
На католицькому цвинтарі в Девесцері, в північній частині кладовища, в секторі Е, в четвертому ряду від алеї, біля бічного входу, впритул до огорожі, знаходиться могила польського солдата, рядового Юзефа Зайонца. На могилі встановлено залізний хрест з металевою табличкою з написом "Ś.P. / Tu spoczywa internowany żołnierz / polski zmarły tragiczną w / dniu 14 X 1940 lat 27 / Itt nyukszikaz urban / ZAJĄC JÓZEF / Lengyel katona at 27 èvet / megh. X-no 14-èn 1940".

Упоряд. А. Войда, MKiDN, VII 2025.