25-29 жовтня 1914 року. Польські легіони брали участь у боях проти російської армії в околицях Солотвина, Журака, Бабчі та Старуні. Багато польських солдатів загинуло.
У 20-річний міжвоєнний період Богородчансько-Солотвинський комітет ексгумував останки легіонерів з місць боїв і 25.09.1927 р. поховав їх у могилі на солотвинському кладовищі. На церемонії були присутні представники уряду, армії та інших делегацій. На могилі було споруджено величний пам'ятник у вигляді стіни заввишки кілька метрів з великим орлом, зі склепом, стилізованим під фасад давньогрецького храму. Напис на фасаді пам'ятника проголошує: "Кожен поріг буде для нас твердинею" і "1914/27 р. Легіонерам, полеглим за свободу Вітчизни на полях Солотвина, Маркова, Зурак і Бабча". По обидва боки від цих написів були плити з іменами 33 полеглих легіонерів.
Під час Другої світової війни пам'ятник був зруйнований до фундаменту. До сьогодні не встановлено, хто був винуватцем руйнування.
У 2002 році на місці зруйнованого пам'ятника було встановлено хрест з меморіальною дошкою. Ініціатором його встановлення був Пьотр Левицький, президент клубу "Опіка" з Надвірної. На нинішньому пам'ятнику викарбувано напис "Героям / Другої бригади Польських легіонів, / полеглим за свободу / Вітчизни / на полях / Солотвина, Старуні, Журака, / Бабче в 1914 році. / Т. з коштів мешканців Волова".
Опіку над місцем здійснює Міністерство культури і національної спадщини в рамках програми "Місця національної пам'яті за кордоном"; у 2022 році було проведено реставрацію пам'ятного знаку за кошти MKiDN.

Упорядник Т. Захара / MKiDN, IX 2025 р.