До Другої світової війни в селі проживало близько 1 400 осіб, переважно польського походження (понад 70% мешканців).

12.03.1944 року численні боївки українських формувань оточили село з усіх боків. Нападники були у формі радянських солдатів, що збило з пантелику місцеву польську самооборону, яка не вжила жодних заходів. Нападники розділили присутніх - українців відокремили і більшості з них дозволили повернутися додому (українців зі змішаних сімей вбивали), а поляків розстрілювали з кулеметів. Загалом було вбито близько 360 осіб. Жертви були поховані у двох місцях - українці на православному цвинтарі, а поляки на католицькому (в окремих могилах).

У післявоєнний період на цьому місці було встановлено меморіал на честь жертв. Напис на меморіалі свідчить: "На цьому місці 12 березня 1944 року було розстріляно 365 мешканців Паликри. У вдячну пам'ять про них".

У 2012 році Рада охорони пам'яті боротьби і мучеництва спорудила на католицькому цвинтарі меморіал на честь вбитих поляків - по обидва боки від центрального хреста встановили вертикальні плити, на яких мали бути викарбувані імена жертв. Напис на хресті свідчить: "Пам'яті / мешканців Паликри та околиць / які загинули / у березні 1944 року // уряд Республіки Польща / Родини / 2012".

З 2020 по 2023 рік Фонд "Свобода і Демократія" забезпечував постійний цілорічний догляд за цими могилами в рамках завдання, субсидованого програмою Міністра культури і національної спадщини "Місця національної пам'яті за кордоном".