Під час Другої світової війни, під час масового винищення поляків членами Української повстанської армії, Рівне стало центром, до якого спрямовували польських біженців з навколишніх сіл. Кількість поляків зросла до 30 000, багато з яких були розбиті табором просто неба через відсутність житла. Понад 20 000 з них німці депортували на примусові роботи до Третього Рейху.

Поляки з Рівного та околиць, вбиті Українською повстанською армією, були поховані на кількох кладовищах міста.

На цвинтарі на вулиці Дубенській знайшли вічний спочинок такі особи: Вероніка Сівек, 8-річний Роман Віктор Мельник, Тадеуш Лавнічек (студент), Емілія Дубіцька, Ян Пачковський, Геновефа Галина Жарчинська. Багато з цих могил зараз безіменні.