Вивезення шведськими військами шолома царя Івана IV Грозного з варшавського арсеналу, безсумнівно, було незвичайною подією, тим більше, що раніше його захопили польські війська під час блокади столиці Росії.

Під час «потопу» грабежі, що здійснювалися шведською армією, були сплановані та організовані централізовано. Це було зумовлено кількома причинами, зокрема бажанням знищити ідеологічні осередки на польських землях, збагатити шведську культуру та науку (книжкові колекції та архіви), але також було пов’язано з необхідністю погашення позик, взятих Каролем X Густавом у представників шведських магнатів та заможної шляхти. Незважаючи на заходи, вжиті Каролем X Густавом у перші місяці правління, надходження до центральної скарбниці не збільшилися настільки, щоб профінансувати війну. Однак, не зважаючи на можливі ускладнення, монарх переконав Ріксдаг дати згоду на оголошення війни, яка значною мірою мала самофінансуватися, наприклад, за рахунок стягнення надзвичайних податків (контрибуцій) — фінансових та продовольчих. А військова здобич мала допомогти погасити взяті позики та зміцнити фінансову самостійність монарха.

Однією з перших цілей шведської армії було захоплення Варшави, тобто міста-резиденції польського короля. Вже через кілька днів після входу в місто шведські війська почали грабувати як королівські та магнатські палаци, так і церкви та монастирі. Серед пограбованих місць опинився також варшавський арсенал, де зберігалися різні види військового спорядження, зокрема зброя, обладунки та гармати, а також інші цінні предмети, серед яких були два шоломи XVI століття.

Усі об’єкти, розграбовані під час війни, були вилучені армією як трофеї, але серед них слід виділити окрему підкатегорію — вторинні трофеї. Це предмети, які були розграбовані польськими військами під час попередніх воєн, а потім були розграбовані шведською армією. Прикладом таких предметів є, наприклад, турецькі намети, захоплені Яном III Собеським і розграбовані під час Великої Північної війни (1700–1721), або згадані два шоломи, що зберігаються в арсеналі.

Особливо цікавим є один шолом типу «шлон», який належав царю Івану IV Грозному і потрапив до Варшави, ймовірно, після вторгнення польських прапорів на Кремль під час польсько-московської війни. «Шлон» виготовлений зі сталі та має накладені золоті орнаменти. Вага предмета становить 1180 г, у найвищій точці його висота дорівнює 380 мм, а ширина — 190 мм. Його нижній пояс прикрашений орнаментом із виноградної лози, а над ним розташований ще один, вужчий, із тим самим мотивом, але з листям, повністю заповненим золотом. Крім того, другий пояс доповнений староруським текстом, також золотого кольору: «Шолом князя Івана Васильовича, сина великого князя Василя Івановича, пана і володаря всієї Русі», що дозволяє припустити, що шолом був виготовлений для Івана ще за життя його батька, Василя III (помер 1533 р.). Вище розташовано золоте оздоблення та поля, що звужуються доверху й мають дугоподібне завершення, серед яких кожне друге поле залишено порожнім, а кожне друге — заповнено золотим листям винограду. Дзвін шолома — тобто його найбільша частина, що захищає голову, — завершується стрічкою, також із мотивом лози. Угорі — конусоподібний шпиль, що закінчується невеликою кулькою та прикрашений виноградною лозою.

Експонат зберігається у Стокгольмській Королівській зброярні (Livrustkammaren), оскільки саме туди потрапляли військові предмети, у тому числі й ті, що були захоплені як військова здобич. В інвентарному описі колекції 70-х років XVII століття ми знаходимо згадку про те, що шолом зберігався разом із «римським щитом, виготовленим із заліза, обробленим та позолоченим» [Een Romersk Skilt medh en Caschet utaf Jern medh silfuer utharbetat och förgylt], проте цей запис було скасовано у 1822 році. Цей факт свідчить про те, що в XVII-столітті в записі сталася помилка.

Шолом, що колись належав Івану IV Грозному, експонується — разом із другим шоломом східного типу — на постійній виставці, присвяченій новітній історії Швеції та її відносинам із сусідніми країнами.