Давайте познайомимося з наступними власниками Королівської кам'яниці у Львові. У колишній купецькій, а потім шляхетській кам'яниці зараз знаходиться один з найважливіших музеїв Львова.

Родина Понінських і зміни в Королівській кам'яниці

Невдовзі після смерті Юзефа Жевуського у 1816 році у Львові, рухоме майно перевезли до Варшави, а граф Олександр Францішек Ходкевич (1776-1836) продав кам'яницю княгині Гелені Понінській (1791-1853), дружині Кароля Генрика (1789-1830), уроджена Ґурською. Понінська, літературна та громадська діячка, час від часу зупинялася у своєму львівському домі і використовувала його передусім для представницьких та громадських цілей. Традиційно на першому поверсі будинку впродовж 19 століття функціонували крамниці та купецькі комори, які здавали в оренду.

Невдовзі після того, як Понінська придбала будинок, у 1820 році львівський магістрат наказав розібрати кам'яні галереї на подвір'ї, які загрожували обвалом, та водночас дав згоду на будівництво на цьому місці прибудови. З іншого боку подвір'я збудували стайню та каретний двір.

Від середини 1820-х років

Понінські регулярно проводили ремонтні роботи та реконструкцію маєтку. З 1826 року Антоній Бауман (1809 - бл. 1895), син архітектора і скульптора Фридерика, виконав скульптурний декор на печах у представницьких кімнатах другого поверху. Княгиня Понінська, яка приділяла особливу увагу збереженню ліпнини в залах piano nobile, часто давала точні вказівки щодо матеріалів чи кольору інтер'єрів. У 1831 році за її рекомендацією мозаїст Ян Зюлковський виконав скульптурний декор на стінах мозаїчного салону. У 1832-1834 роках було відремонтовано стіну аттика на фасаді, та перекрито гонтом дахи. У 1836 році повністю перекрили дах над головним корпусом, за проектом з Відня. Обидва коридори і подвір'я наново вимостили бруківкою. Ще один ремонт будинку, а саме реставрація передпокою, сходів, репрезентативних і житлових приміщень відбувся у 1850 році за проектом Йозефа Енгеля (1819-1888), архітектора і міського будівничого.

Засклена галерея на другому поверсі, яка виходить на подвір'я, ймовірно, була збудована у 1851 році. Княгиня померла у Львові в 1853 році і заповіла львівську кам'яницю та її приміщення своєму синові Каліксту (1824-1902). Влітку 1864 року власник будинку провів самовільну реставрацію фасаду, тоді було зрізано руст, а частину фасаду пофарбовано в чорний колір. Лише у 1874 році було видано наказ покрити дахи вогнетривкою цинковою бляхою. З нагоди святкування двохсотріччя Віденської битви у вересні 1883 року, на фасаді будинку було відкрито меморіальну таблицю з написом "Тут жив король Ян ІІІ Собеський", а князь Понінський відчинив для публіки репрезентативні приміщення камяниці.

Заснування Національного музею імені короля Яна ІІІ у Львові

Калікст Понінський не мав спадкоємців і після його смерті у 1902 році, маєток перейшов до родини Любомирських як найближчих родичів. У 1908 році муніципалітет Львова викупив будинок без меблів у спадкоємців і взяв його в управління. Міська рада, ухвалою від серпня 1908 року виділила будинок для потреб Національного музею імені короля Яна ІІІ.

Придбана кам'яниця довгий час стояла занедбана і без ремонту, а до моменту відкриття музею 12 вересня 1908 року тут вдалось лише прибрати та провести дрібний ремонт. Зібрані до того часу мистецькі колекції розмістили в кімнатах  другого і третього поверхів парадного корпусу. Середня кімната першого поверху, яка називалася Тронною, була присвячена виключно пам'яті короля Яна ІІІ.

Реставраційні роботи колишньої Королівської кам’яниці

Реставраційні роботи над будівлею були тривалі і фінансувалися за рахунок ресурсів міста та дотації Галицького сейму. Реставрація розпочалася з приміщень першого поверху, де були відкриті готичні та ренесансні склепіння. У 1911-1912 рр. тривали роботи на головному фасаді, в цей час було відреставровано портал в'їзної брами та відновлено цоколь. Входи до крамниць замінили заскленими віконними прорізами, а також вирівняли руст по всьому фасаду. Відремонтували стіну аттику, а скульптури почистили і додали атрибути, яких не вистачало. Також було відремонтовано вестибюль, дах та підвали. До кінця 1913 року у тильному будинку на другому поверсі було відновлено первісну форму палати з ренесансною стелею та реконструйовано живописний фриз, відремонтовано сходи та відкрито замуровані сходи, які вели на третій поверх. У 1917 році перший етап реставраційних робіт будівлі було завершено.

Королівська кам'яниця і два львівські музеї

У 1912 році експозиція музею була розширена за рахунок додаткових приміщень, зокрема, розташованих у південному флігелі. У 1920 році зважаючи на загрозу більшовицької навали, частина колекції була евакуйована до Кракова. Після повернення музейної збірки до Львова у липні 1921 року, експозицію відкрили того ж року у вересні, з нагоди Першої Східної виставки. Відтоді у будівлі розташовувались дві установи: Національний музей ім. Яна ІІІ та Історичний музей міста Львова.

Роботи з реконструкції аркадних галерей на подвір'ї велися у 1926-1931 роках. У 1927 році було завершено реставрацію келій зі сторони вул. Бляхарської (тепер вул. Федоровича). Через три роки Управління охорони пам'яток дало дозвіл на знесення південного флігеля 19 ст. і відбудову галерей, які раніше знаходились на його місці. Ремонтні роботи, які відбувались під керівництвом відомого львівського архітектора Лаврентія Дайчака (1882-1968) полягали у будівництві нових залізобетонних склепінь, які підтримувалися кам'яними колонами. Для створення аркад, карнизів, перекриттів і балюстрад використовували місцеві матеріали. Наступним етапом робіт стало впорядкування внутрішнього подвір'я, де у відновлених галереях розмістили архітектурні елементи зі знесених львівських кам'яниць та старовинні гармати. Останній ремонт будівлі перед початком Другої світової війни відбувся у 1937 році у зв'язку з проведенням Всепольського з'їзду музеєзнавців.

Підсумок

Завдяки ініціативі історика та архівіста Олександра Чоловського (1865-1944) та підтримці віце-президента Львова Тадеуша Рутовського (1852-1919), колишній купецький, а згодом шляхетський будинок, на початку 20 століття був пристосований для розміщення одного з найважливіших львівських музеїв і виконує цю функцію до тепер. Сьогодні інтер'єри Королівської кам'яниці значною мірою відображають вигляд будинку 19 століття, а архітектура будівлі має збережені стилістичні елементи попередніх епох.