Історична довідка

Село розташоване посеред лісів, за 8 кілометрів на захід від Копичинець і за 8 на північ від Чорткова. Історичні джерела не містять багато інформації про Майдан. Додатковим вектором, що ускладнює дослідження, є той факт, що населені пункти з такою назвою трапляються часто. Іншими словами, "Майдан" є і було досить багато на прикордонних територіях. Що стосується даного випадку, то достеменно відомо, що у 18-19 століттях село належало до маєткового комплексу, центральними населеними пунктами якого були Гадинківці та Бичківці. Власниками цього комплексу були родина Потоцьких, родина Целецьких гербу Заремба, а з другого десятиліття 19 століття - невідомий Ястшембський, граф Юзеф Старженський, а згодом Кароль Спендаковський та інші. На зламі 19 і 20 століть маєток був роздроблений. Як пише Рафал Квіріні-Поплавський у своєму дослідженні про маєток, його окремі частини належали Леонтині Навроцькій, Парнасу Бетті, Давиду Бухсбауму, а пізніше Саломону Горовіцу. У міжвоєнний період серед власників маєтку згадуються Беніамін Букс та невідомий член родини Бухсбаумів.

Спочатку Майдан перебував у віданні парафії у Чорткові. У 1924 році виникла ідея створити на цьому місці емігрантську парафію. Тим більше, що село вже мало власну культову споруду. Його збудували на кошти домініканців Чорткова та пожертви. Спочатку вона функціонувала як громадська каплиця, але до кінця 1920-х років її вдалося облаштувати (зокрема, встановити дзвін з майстерні Швабе), щоб вона могла служити самостійним храмом. У 1929 році була створена парафія, до якої також увійшов Тюдор. Варто зазначити, що з 1905 року в селі також існувала школа, а з 1912 року - дитячий садок.

1943-1945 роки були надзвичайно трагічними для мешканців та церкви в Майдані. Українська повстанська армія вбила 243 особи, не кажучи вже про навмисне знищення та підпали господарств. Найжорстокішим актом терору був напад на церкву, під час якого загинуло близько 90 осіб. Українці обстріляли будівлю і, виламавши двері до ризниці, кинули кілька гранат всередину костелу. Після цих подій польське населення покинуло село. Спочатку вони виїхали до Копичинець або Чорткова, а потім виїхали на захід.

На початку 1960-х років радянська влада пристосувала будівлю під колгоспний зерносклад. Обстановку (включно з головним вівтарем) забрали і спалили під лісом. З 1964 року костел стоїть закинутий і занепадає.

Архітектура

Будівля розташована у центральній частині села. Це однозрубна будівля з прямокутним наземним планом. З півночі прибудована прямокутна в плані ризниця. Костел орієнтований. Це означає, що вівтар звернений на символічний схід, де імпліцитно знаходиться Єрусалим.

Зчленування зовнішніх стін здійснено за допомогою лиштв. Вони огороджують кути і позначають поділ на нефи. Вони підтримують профільований карниз, який оперізує всю споруду. Фасад одноосьовий. Він завершений низьким трикутним фронтоном, обрамленим невисокими п'єдесталами-шпильками. Увінчаний аналогічним завершенням з металевим хрестом. У полі фронтону - прямокутне вікно, закрите півколом, фланковане ідентичними за формою нішами.

Корпус церкви перекритий двосхилим дахом, а ризниця - трисхилим. Обидва дахи вкриті бляхою. Вежа для сигнатурки - квадратна в плані з пірамідальним дахом, увінчана маківкою та хрестом.

Всередині будівля тридільна. Перекритий дерев'яним псевдохрестовим склепінням. Склепіння східної нави, натомість, завершується трьома люнетами. Вікна в бічних стінах прямокутні, гостроарочні, оживальні з обох боків. У східній стіні є кругле вікно, а у ризниці - прямокутне. Музичний хор дерев'яний, потинькований і підтримується квадратними колонами, між якими простягаються три аркади. Підлога викладена кам'яним покриттям.

Рафал Квіріні-Поплавський оцінює костел на Майдані як "скромну" споруду, не позбавлену помилок і, крім того, позбавлену стилістичних особливостей. Напевно, найбільшою силою будівлі було її оздоблення, з якого до наших днів збереглося дуже мало. Зараз колишній костел перебуває в дуже поганому стані.

Назва: Парафіяльна церква Пресвятої Родини на Майдані

Нинішня назва: Те саме, що й вище.

Категорія: Архітектура

Місцезнаходження: Україна, область: Тернопільська, селище міського типу: Майдан

Автор: Невідомий

Дата побудови: 1902 r.

Технічні дані: Об'єкт цегляний, тинькований