Побудована зусиллями короля Владислава IV та великого коронного гетьмана Станіслава Конецпольського, Кодацька фортеця навпроти Кодацького порогу на Дніпрі була другим укріпленням на прикордонних землях Речі Посполитої. Він замінив невеликий редут, що існував тут кількома роками раніше, зруйнований козаками. Метою будівництва обох укріплень було запобігти зростанню напруженості з боку Оттоманської Порти, яка звинувачувала польську владу в потуранні збройних походів запорозьких козаків на міста турецького узбережжя Чорного моря. Форт мав перешкоджати запорожцям забезпечувати припасами постійний запорізький військовий табір на острові Хортиця на Дніпрі (на південь від Кодака), звідки запорожці здійснювали свої грабіжницькі походи.

Йоган Плейтнер – військовий інженер короля Владислава IV, капітан гвардії

Для будівництва справжньої фортеці король, порадившись з гетьманом Станіславом Конецпольським, делегував свого військового інженера Йоганна Плейтнера, який вже мав досвід Смоленської війни (1633–1634). Він доручив йому допомагати ще одному фахівцю, Фрідріху Гетканту. Земляні роботи в Кодаку розпочалися в серпні 1639 року силами солдатів коронної армії та селян з українських маєтків гетьмана Конецпольського.

Йоганн Плейтнер (бл. 1605–1664), капітан королівської гвардії та військовий інженер короля Владислава IV, розробив план чотирибастіонної фортеці на місці, вміло використавши умови рельєфу високого берега Дніпра. З боку скелястого річкового обриву в місцеві пагорби вписалася зигзагоподібна лінія валів (так званих кліщів) і два напівбастіони. Розміщена там артилерія контролювала рух козацьких човнів (чайок), що проштовхувалися через вузький перешийок у порозі Кодака. З півдня ж фортецю захищали два повноцінних бастіони на схилі місцевості, що значно знижувався.

Кодак - неприступна польська прикордонна фортеця

Фортеця в плані була приближена до квадрату, розміром приблизно 207 х 200 метрів з вершинами бастіонів. Питну воду з Дніпра можна було набрати зійшовши сходами, захищеними частоколом.

Загальна довжина валів становила близько 850 метрів, а висота – близько 9 метрів. З наземного боку навколо валів був споруджений рів шириною 12 метрів і глибиною 7 метрів. На його передньому плані був споруджений так званий форватер шириною 20 метрів і висотою 3 метри, додатково захищений ззовні ровом завглибшки 2 метри.

Окремим укріпленням був трикутний равелін з власним ровом, розташований навпроти південно-східної куртини (вал між бастіонами), який додатково захищав форт від можливого нападу ворога з глибокого яру, що вів до річки. Перед валом з наземного боку був вбитий частокіл, а територія була всипана валунами, витесаними зі скелястого берега.

До внутрішньої частини форту вела дорога через дерев'яний міст над ровом, через Криловську браму (названу на честь сусіднього містечка Крилів). На подвір'ї форту знаходилася невелика церква, будинок командира гарнізону та казарми, схожі на землянки, для гарнізону, що налічував кілька сотень людей.

Форт був оснащений понад десятком полкових гармат (частина з них – московські, захоплені після капітуляції Михайла Шеїна під Смоленськом у 1634 році). Була створена могутня фортеця, яку король Владислав IV з гордістю описував у листі до гетьмана Конецпольського словами: Наша придністровська фортеця. Пам'ятаючи про долю зруйнованого козаками редуту, до гарнізону Кодака (400–600 вояків) не приймали на службу реєстрових козаків (на службі Речі Посполитої), а лише польську та німецьку піхоту. Кодак також був офіційним коронним арсеналом, де зберігалася зброя і порох.

Бурхлива історія Кодацької фортеці

Менш ніж за 3 кілометри на південний захід від форту була збудована висока сторожова вежа з невеликим гарнізоном, що налічував близько сотні вояків. Вона використовувалася для оповіщення Кодака в разі виявлення козацьких ватаг, що пробиралися на Січ. На початку 20 століття тут ще існувала станиця Немтицька, названа, ймовірно, на честь німецького піхотного підрозділу, який свого часу тут дислокувався.

Козацька облога фортеці Кодак під час повстання Хмельницького

Кодацька фортеця довела свою високу оборонну цінність, витримавши майже п'ятимісячну облогу козацьких повстанців Богдана Хмельницького у 1648 році. Лише після звістки про ганебну поразку коронної армії та приватних військ під Пилявцями у вересні 1648 року та вторгнення військ Хмельницького аж до Львова і Замостя, Кшиштоф Ґродзицький, комендант фортеці, був змушений 1 жовтня 1648 року почесно капітулювати. Однак козацька сторона не дотрималася умов, вбиваючи частину гарнізону.

Сумний кінець форту Кодак

Повстання Хмельницького поклало край існуванню фортеці Кодак у межах Речі Посполитої. Фортеця використовувалася запорізькими козаками як логістична база для військ у нижній течії Дніпра, а пізніше – росіянами, які захопили Лівобережну Україну.

Вали фортеці простояли до 1944 року, коли радянська влада почала розграбовувати корисні копалини тутешніх земель. До наших днів збереглися залишки двох південних бастіонів і частини куртин. У 1910 році на валу було встановлено російський меморіальний обеліск на честь Богдана Хмельницького, а в 1990-х роках – українську інформаційну дошку та кам'яні стели, що прославляють козацьку героїку.