Одним із поселень, створених для польських цивільних біженців, які покинули СРСР у 1942 році з армією генерала Андерса, був табір біженців Кондоа, розрахований на понад 400 осіб. Біженці проживали у 24 бараках з глини. Була створена початкова школа, активно працював скаутинг. Була створена невелика лікарня. Поселення проіснувало до 1948 року.
На місцевому католицькому кладовищі під великим баобабом (з викарбуваним написом: "1943 Польща") поховано дванадцять польських біженців. Надгробки з хрестами зроблені з цементу. Могила Марії Голонки виділяється вертикальною гранітною плитою з викарбуваним написом - можливо, цей надгробок поставили пізніше. Трохи віддалена від інших могила Марії Лісовської.
Кілька років тому оригінальні надгробки тимчасово замурували у "саркофаги", щоб захистити їх від подальшого руйнування, а ділянку з польськими похованнями, разом з кількома могилами людей інших національностей, обнесли з трьох боків невисоким парканом.
Захисні "саркофаги" прибрали у 2024 році, і тоді стало очевидно, що стан надгробків дуже поганий - два з них занурилися в землю, а два потребували реконструкції. Всі надгробки були відреставровані. Хрести почистили і прикріпили до них металеві емальовані таблички. Роботами з консервації та реставрації керував професор Губерт Чудзьо з Інституту історії та архівознавства Університету Комісії національної освіти у Кракові, директор Центру документації у справах переселенців, виселенців та переміщених осіб при UKEN. Робота була виконана в рамках завдання, співфінансованого програмою "Місця національної пам'яті за кордоном" Міністерства культури і національної спадщини Польщі.
Інформацію про поселення і кладовище Кондоа можна знайти у публікації "Zmarli Polacy w drodze do Ojczyzny. Polskie cmentarze w Afryce Wschodniej i Południowej 1942-1952" Hubert Chudzio i Marcin Solarz, Kraków 2020 та на сайті: https://polskiecmentarzewafryce.up.krakow.pl/.

Упорядник Р. Пйонтек / MKiDN, VI 2025

Regina Piątek (MKiDN)