На місцевому цвинтарі поховані вояки 1920 року, які загинули в бою з більшовицькою армією під проводом М. Тухачевського, а також поранені та хворі з польового шпиталю, що дислокувався в Докшицях. Тут також поховані вояки, ексгумовані з наступних сіл: Асановичі, Барбара, Черкаси, Докшицьке православне кладовище, Дзядки, Дзєдзіно, Гечанці, Горново ІІ, Грабуче, Яново, Литовче, Масловичі, Парафіанів/Парафіаново, Порплище, Поржече, Пужани, Ситце Мале, Скудуце, Травки, Тростяниця, Тумиловичі, Віануцино, Заборче, Зацище та Заруче. Ділянка кладовища знаходиться біля самого входу на цвинтар, з лівого боку; вона огороджена, має 178 індивідуальних і братських могил, в яких поховано 130 солдатів, відомих поіменно, і 80 невідомих). Могили розташовані в 10 рядів, в глибині кварталу знаходиться центральний пам'ятник у вигляді невеликого кам'яного кургану, увінчаного високим бетонним хрестом; до кургану прикріплена мармурова плита з написом: "Героям переможної відсічі більшовицької навали 1920 року / Громада міста Докшиці 9-ХІ-1930". Хрести та надгробки були виготовлені наприкінці 1920-х - на початку 1930-х років Міністерством громадських робіт. Пам'ятник встановила громада міста Докшиці до 10-ї річниці відбиття більшовицької навали. Мармурова плита на пам'ятнику була розбита за радянських часів, її копія була виготовлена у 2015 році на кошти Ради захисту боротьби і пам'яті мучеництва. Реставрацію кварталу проводив у 2017-2018 роках Фонд допомоги полякам на Сході в рамках завдання, співфінансованого з програмою Міністра культури і національної спадщини "Місця національної пам'яті за кордоном". У зв'язку зі значним зносом матеріалу надгробків були виготовлені гранітні копії.