З нагоди 80-річчя польського гімалайського альпінізму, пов’язаного з підкоренням поляками 2 липня 1939 року вершини Нанда-Деві-Іст, у 30-ту річницю трагічної загибелі Єжи Кукучки на південній стіні Лхоцзе та 60-річчя встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Непалом, 20 жовтня 2019 року в Гімалаях (вище села Намче-Базар та оглядового майданчика на Еверест у Національному парку Сагарматха) Меморіал польських гімалайців, широко відомий як «Polish Chorten».

Щоб дістатися до цього місця, треба біля воріт парку піти стежкою, що веде вниз долиною; хоча вона й не втоптана, проте достатньо зручна та не заросла, щоб приблизно через сто метрів вивести на простору гірську галявину з видом на навколишні засніжені вершини. У цій просто фантастичній місцевості, на висоті 3500 м над рівнем моря, було споруджено кам’яний обеліск — Меморіал польських гімалаїстів у біло-червоних кольорах, на якому розміщено таблички з іменами всіх поляків, які загинули в Гімалаях та Каракорумі й назавжди залишилися в горах. Це їхня символічна могила.

У урочистих заходах з відкриття цього особливого місця пам’яті взяли участь кілька десятків людей з Польщі, які запалили біля меморіалу свічки. Всього їх було тридцять три. Адже саме стільки польських гімалаїстів загинуло в найвищих горах світу.

Також були присутні представники Національного парку Сагарматха. Було проведено традиційну пуджу — молитовний обряд, з якого починаються майже всі високогірні експедиції в Гімалаї, — яку провів монах із монастиря в Намче.

«Польща стала першою країною, яка після оформлення необхідних документів та тривалого законодавчого процесу отримала дозвіл на спорудження цього чортена» — сказав Марцін Ментель, який від імені Спортивного клубу «Польські Гімалаї» координував усі дії, пов’язані з будівництвом меморіалу.

Як він зазначив, велику допомогу в оформленні різних формальностей надав почесний генеральний консул Республіки Польща в Катманду Локманья Голча.

«Я дуже радий, що багатомісячні зусилля щодо отримання дозволу на спорудження Меморіалу польських гімалайців увінчалися успіхом. Зізнаюся, що це було нелегко, адже це виняткове місце. У 1979 році Національний парк Сагарматха був внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На його території знаходяться три восьмитисячники: Еверест, Лхоцзе та Чо-Ою», — підкреслив почесний консул.

Встановлення табличок з іменами 33 осіб виявилося чималим логістично-технічним викликом.

«Це майже як сходження на Еверест. З Катманду ми відправили гвинти, шурупи, свердла, а місцевий носій переніс усе це разом із табличками з Луклі до Намче. Під час свердління отворів для гвинтів виявилося, що дриль не впорається з цим матеріалом. Єдиний вихід — набагато потужніший прилад. Такий нарешті знайшли в Луклі», — додав Марцін Ментель.

Чортен було збудовано завдяки таким компаніям, як: «Polskie Himalaje», «Backpakers Club», Фонд Кукучки, Вольштинський біговий клуб, «Tryumf». «Будівництво меморіалу підтримали любителі гір. Свою допомогу надали, зокрема: Дирекція Національного парку Сагарматха, Локманья Голчха, а також Януш Адамський, Януш Каліновський, Даріуш Малішевський та Марцін Ментель».

Ось імена тих, чиї імена увічнені на меморіальних дошках, хто за любов до гір заплатив найвищу ціну — своїм життям:

Станіслав Латалло ( 17 грудня 1974 р.), Лхоцзе (Гімалаї)
Марек Кесіцький ( 28 липня 1975), Середній Брод-Пік (Каракорум)
Богдан Новачик ( 28 липня 1975), Середній Брод-Пік (Каракорум)
Анджей Сікорський ( 29 липня 1975), Центральний Брод-Пік (Каракорум)
Анджей Млинарчик ( 6 жовтня 1978), Макалу (Гімалаї)
Галіна Крюгер-Сирокомська ( 30 липня 1982), К2 (Каракорум)
Тадеуш Шульц ( 26 вересня 1982), Макалу (Гімалаї)
Станіслав Яворський ( 11 грудня 1983), Манаслу (Гімалаї)
Пьотр Калмус ( 10 липня 1985), Нанга-Парбат (Гімалаї)
Барбара Козловська ( 18 серпня 1985), Брод-Пік (Каракорум)
Рафал Холда ( 25 жовтня 1985), Лхоцзе (Гімалаї)
Анджей Чок ( 11 січня 1986), Канченджанга (Гімалаї)
Тадеуш Піотровський ( 10 липня 1986), К2 (Каракорум)
Войцех Врож ( 3 серпня 1986), К2 (Каракорум)
Доброслава Мйодович-Вольф ( 10 серпня 1986), К2 (Каракорум)
Чеслав Якель ( 14 вересня 1987), Лхоцзе (Гімалаї)
Ришард Колаковський ( 6 жовтня 1988), Макалу (Гімалаї)
Мірослав Домсал ( 27 травня 1989), Еверест (Гімалаї)
Мірослав Гардзелевський ( 27 травня 1989), гора Еверест (Гімалаї)
Зигмунт Анджей Гайнріх ( 27 травня 1989), гора Еверест (Гімалаї)
Вацлав Отреба ( 27 травня 1989), гора Еверест (Гімалаї)
Євгеній Хробак ( 28 травня 1989), гора Еверест (Гімалаї)
Єжи Кукучка ( 24 жовтня 1989), Лхоцзе (Гімалаї)
Ванда Руткевич ( 13 травня 1992), Канченджанга (Гімалаї)
Сильвія Дмовська ( 2 жовтня 1992), Манаслу (Гімалаї)
Тадеуш Кудельський ( 18 травня 1999), Еверест (Гімалаї)
Кшиштоф Лішевський ( 25 травня 2003), Еверест (Гімалаї)
Пьотр Моравський ( 8 квітня 2009), Дхаулагірі (Гімалаї)
Мацей Бербека ( 6 березня 2013), Брод-Пік (Каракорум)
Томаш Ковальський ( 6 березня 2013), Брод-Пік (Каракорум)
Артур Гайзер ( 7 липня 2013), Гашербрум I (Каракорум)
Олександр Островський ( 25 липня 2015), Гашербрум II (Каракорум)
Томаш Мацкевич ( 30 січня 2018), Нанга-Парбат (Гімалаї)

На інформаційній дошці написано: «Вони залишилися в горах, які любили. Пам’яті польських альпіністів, які загинули під час сходження на восьмитисячники в Гімалаях та Каракорумі».