Бад-Шандау

Обеліск на Ліліенштайні (Der Obelisk auf dem Lilienstein)
Бад-Шандау
Близько 1708 року (реконструкція)
Технічні дані: пісковик; висота близько 350 см

Історія обеліска сягає полювання біля підніжжя пагорба Ліліенштайн. 26 липня 1708 року Август II Сильний, як перший саксонський правитель, вирішив підкорити цю характерну гору в Саксонській Швейцарії (Sächsische Schweiz). Зі свідчень випливає, що сучасний південний вхід був прокладений спеціально для нього. З нагоди цього сходження король Польщі (одночасно курфюрст Саксонії) наказав встановити обеліск на східному схилі гори. На обеліску розміщено монограму правителя: AR (Augustus Rex). Споруда простояла до 60-х років XX століття. Верхня частина, найімовірніше, була зруйнована внаслідок удару блискавки, решта — зазнала руйнувань. Завдяки Фундації Ільзе Бенерт (Том Паульс) у Пірні, з нагоди 300-річчя підкорення гори Ліліенштайн Августом II Сильним, обеліск було відновлено. Ініціативу підтримав Національний парк «Саксонська Швейцарія», а виконання робіт взяла на себе каменярська майстерня Андреаса Хемпеля з Дрездена. 22 серпня 2008 року обеліск було урочисто відкрито.

Брунсвік

Польська колекція в Музеї герцога Антонія Урлика в Брауншвейгу (Herzog Anton Ulrich Museum)
Брауншвейг
1733 рік

«Обрання Августа III» — гуаш на пергаменті, створена у 1733 році. Її автором є анонімний німецький художник. Робота зберігається в Herzog Anton Ulrich Museum у Брансвіку.

Дрезден

Коронні ворота комплексу Цвінгер у Дрездені
Дрезден
1709–1732

На фасаді Коронних воріт (нім. Kronentor) дрезденського комплексу Цвінгер, заснованого королем Польщі Августом II Сильним, розміщений картуш із гербом Речі Посполитої Обох Народів , а на куполі — чотири польські орли та польська королівська корона. Комплекс будувався у 1709–1732 роках.

Собор Святої Трійці в Дрездені
Дрезден
1739–1751
Автор: Гаетано К’явері

Собор Святої Трійці в Дрездені був зведений за рахунок пожертвувань короля Польщі Августа III Сакського. Будівля була зведена в 1739–1751 роках за проектом італійського архітектора Гаетано Кьявері. У крипті собору знаходяться саркофаги Августа III, його дружини Марії Йозефи з династії Габсбургів, Фрідріха Августа I Веттіна, а також урна з серцем Фрідріха Августа I (короля Польщі Августа II Сильного). Серед польських пам’яток, що знаходяться в храмі, варто також відзначити меморіальну дошку на честь польських мучеників, замордованих у Дрездені: Чеслава Йозьвіака, Едварда Казьмірського, Францішка Кесего, Едварда Клініка, Ярогнєва Войцеховського та Грегожа Францковіака. Меморіальна дошка розміщена в одному з бічних вівтарів.

Інсигнії Августа II Сильного, що зберігаються в Рюсткаммері у Дрездені
Дрезден
1697 рік
Автор: Йоганн Фрідріх Клемм

Приватні королівські регалії були виготовлені ювеліром Йоганом Фрідріхом Клеммом у 1697 році для польського короля та саксонського курфюрста Августа II Сильного. Вони зберігаються у Русткаммері в Дрездені.

Гербовий картуш Речі Посполитої Обох Народів на палаці Цвінгер у Дрездені
Дрезден

На фасаді будівлі Математично-фізичного салону в палацовому комплексі «Цвінгер» у Дрездені розташований гербовий картуш Речі Посполитої Обох Народів.

Гербовий картуш Речі Посполитої Обох Народів у Дрездені
Дрезден

Картуш із гербом Речі Посполитої Обох Народів розташований на фасаді Собору Святої Трійці в Дрездені. У центрі щита — герб Веттінів (Саксонії), розміщений на тлі полів із «Погонею» та «Білими орлами». Гербовий картуш увінчує королівська корона, яку тримають два путти.

Польські твори в Галереї картин старих майстрів у Дрездені (Gemäldegalerie Alte Meister)
Дрезден
1715–1775

У галереї Gemäldegalerie Alte Meister ми побачимо:

• картину «В’їзд Августа III до Варшави», написану Йоганом Самуелем Моком у 1734 році,
• картину «Король Польщі Август III», авторства П’єтра Ротарі, 1775 року,
• портрет молодого Августа III, написаний Гіацинта Ріго в 1715 році,
• картину «Август III верхи» Луї де Сільвестра, створену близько 1718 року.

Польські монархи в «Князівській процесії» у Дрездені
Дрезден
1906–1907

На стіні будівлі «Лангер-Ганг» у Дрездені розташоване виконане з порцелянових елементів зображення «Князівського кортежу». Цей витвір мистецтва був створений у 1872–1876 роках; спочатку його виконано у техніці сграфіто, а згодом замінено керамічними елементами, виготовленими на мануфактурі в Мейсені. У кортежі зображені марграби, графи, князі та королі Саксонії з 800-річної історії династії Веттінгів, зокрема королі Польщі: Август II Сильний, Август III Сакський та варшавський князь Фрідріх Август I. У цьому знатному колі увічнився також автор картини Вільгельм Вальтер — професор Дрезденської академії образотворчих мистецтв. У нижній частині твору розміщено 35 гербів, зокрема герби Польщі та Литви. Під час бомбардування Дрездена 13–14 лютого 1945 року картина не зазнала серйозних пошкоджень, як і багато інших історичних будівель у цьому районі.

Акварель, що зображує коронацію Саксонії Польщею, у Галереї старих майстрів у Дрездені
Дрезден
1740 рік

У Галереї картин старих майстрів у Дрездені зберігається акварель авторства Антоніо Йолі (1700–1744) під назвою «La Sassonia Coronata e Preceduta dalla Polonia». Робота була створена у 1740 році й зображує алегоричну сцену коронації Саксонії Польщею на прикрашеній барці, що має яскраві відсилання до барокового стилю. На носі барки видно символи Речі Посполитої Обох Народів: Білий Орел (Корона) та Литовська Погоня (Велике Литовське Князівство).

Коронаційний костюм Августа II
Дрезден
1697 рік

Вбрання Августа II, в якому він був одягнений на коронаційному бенкеті в Кракові у вересні 1697 року. Король з’явився у французькому стилі, в розкішному вбранні, вишитому срібною ниткою. До вбрання король прикріпив діамантові ґудзики. Срібна вишивка символізує білий колір, який був обов’язковим під час польської коронаційної церемонії як християнський акт освячення.

Кубок Августа III, стилізований під страусине яйце
Дрезден
1734 рік

Страус із підковою в дзьобі викликав різноманітні асоціації, його, зокрема, вважали символом справедливості. Цей кубок у формі страуса, присвячений коронації Августа III на короля Польщі, був виготовлений у Дрездені в 1734 році і зберігається в місцевій скарбниці. Він є результатом співпраці Бенджаміна Герфута та відомого майстра-творця порцелянових фігурок Йогана Йоахіма Кендлера.

Грімма

Герб Речі Посполитої Обох Націй на мосту Пьоппельмана в Гріммі
Грімма

На мосту Пьоппельмана в саксонському містечку Грімма розташований герб Речі Посполитої Обох Націй. Під картушем розміщено табличку з викарбуваним написом латинською мовою.

Кенігштайн

Рельєф Августа II Сильного у фортеці Кенігштайн
Кенігштайн
1697–1706

Над в’їзними воротами до фортеці Кенігштайн у Саксонії розміщено рельєф, що зображує короля Польщі та курфюрста Саксонії Августа II Сильного. В’їзні ворота також прикрашає картуш із гербом Першої Республіки.

Гербовий картуш Речі Посполитої Обох Народів у фортеці Кенігштайн
Königstein

У колекції фортеці Кенігштайн зберігається гербовий картуш Речі Посполитої Обох Народів, який колись прикрашав фасад її казарм.

Гармати з фортеці Конігштайн
Königstein
1669–1710

Гармати, що стоять у дворі замку Кенігштайн, з ім’ям польського короля Августа Сильного та гербом Речі Посполитої.

Мюнхен

Картуш із гербами Максиміліана III Йозефа Віттельсбаха та Марії Анни Веттін у Театрі Кювільє в Мюнхені (Cuvilliéstheater, altes Residenztheater)
Мюнхен
1751–1753

Розташований неподалік від церкви театинців та резиденції, театр Кювільє був зведений на замовлення баварського курфюрста Максиміліана III Йозефа Віттельсбаха (1727–1777). Збудована у 1751–1753 роках за проектом баварського архітектора Франсуа де Кувільє Старшого (1695–1768), будівля згоріла під час Другої світової війни. Серед оригінальних скульптурних елементів у стилі рококо Театру Кювільє зберігся єдиний польсько-німецький акцент в інтер’єрі — картуш із гербами Максиміліана III Йозефа та його дружини Марії Анни Веттін (1728–1797), що свідчить про персоналну унію між Баварією, Польщею та Саксонією.

Історія театру
Театр «Кювільє» був призначений виключно для монарха та його двору. Камерна сцена швидко здобула визнання завдяки пишній постановці оперних вистав. У 1944 році будівля була повністю зруйнована під час бомбардування. На щастя, оригінальні скульптурні прикраси в стилі рококо та елементи малої архітектури вдалося врятувати завдяки прийнятому в 1943 році рішенню про їх демонтаж і перенесення в безпечне місце.

Після війни інтер’єри театру було відтворено у східному крилі резиденції. У 1956–1958 роках було проведено реставрацію збережених елементів, які згодом розмістили в новій будівлі Театру Кювільє — Alte Residenztheater.

Картуш із гербами Максиміліана III Йозефа Віттельсбаха та його дружини Марії Анни Веттін
Над сценою в новій будівлі, згідно з оригінальним задумом, розташований гербовий картуш засновника театру, курфюрста Баварії Максиміліана III Йозефа Віттельсбаха, та його дружини, польської королеви та литовської княгині Марії Анни Веттін. Зліва від картуша зображено герб Баварського палатината, а праворуч — польсько-литовський герб із розміщеним у центрі гербовим щитом Веттінів. Об’єднані разом герби символізують персональну унію між Баварією, Польщею та Саксонією. Виконану під наглядом Йогана Баптиста Штрауба (1704–1784) скульптурну композицію в стилі рококо доповнюють фігури ангелів, які тримають картуш, та князівська корона, розміщена над ним. Великі розміри композиції роблять її помітною навіть з останніх рядів залу.

Герб Речі Посполитої Обох Народів у каплиці палацу Німфенбург у Мюнхені
Мюнхен
2-га половина XVIII століття

У настінній частині вівтаря каплиці палацу Німфенбург у Мюнхені розміщений герб Речі Посполитої Обох Народів. Це є відсиланням до Марії Анни Веттін, польської королеви та саксонської принцеси, яка була дружиною курфюрста Баварії Максиміліана III Йозефа Віттельсбаха.

Торгау

Герб у внутрішньому дворику замку Хартенфельс у Торгау
Торгау

У внутрішньому дворику замку Хартенфельс у Торгау, біля підніжжя сходів, розташовані герби, що вказують на зв’язки німецької династії Веттінів із Польщею. Польща та Саксонія були об’єднані персоналною унією, а саксонські курфюрсти з династії Веттінів були королями Польщі.