Наукову організацію CERN було засновано в 1954 році, через два роки після підписання угоди представниками одинадцяти європейських держав, до яких входили: Бельгія, Данія, Франція, Греція, Нідерланди, Югославія, ФРН, Норвегія, Швейцарія, Швеція та Італія. Незабаром до цієї групи приєдналася Велика Британія. Перш ніж Польща офіційно приєдналася до цього міжнародного об’єднання в 1991 році, з 1964 року вона офіційно виконувала в ЦЕРНі роль спостерігача — як єдина країна з «східного блоку» , а польські підприємства брали участь у будівництві центру, виготовляючи, зокрема, вакуумні резервуари для надпровідних магнітів. Вони також постачали сировину, необхідну для функціонування інституції (у тому числі гелій). Своєю позицією вона завдячувала зусиллям професорів: Маріана Даниша, Єжи Пнєвського та Маріана Мєсовіча.

Наразі у CERN беруть участь 25 країн. На місці працює понад півтисячі поляків , значна частина з яких — за стипендіями. Вони беруть участь у реалізації найважливіших проєктів центру, зокрема: у конструюванні детекторів ALICE, ATLAS та LHCb ( докладніше про експерименти див. описи, підготовлені Уршулою Качоровською ), що забезпечують роботу Великого адронного колайдера. Внесок поляків у діяльність ЦЕРН знайшов відображення, зокрема, на низці тимчасових інформаційних табличок, розміщених у зонах кампусу, доступних для відвідувачів, а також у вигляді прапора Польщі серед символів держав-членів перед входом до центру.

Перелік об’єктів, присвячених пам’яті поляків у ЦЕРН та околицях

Гейл Гермік, «Мандрівка незмірним» («Wandering the Immesurable»), 2014, сталь

На території кампусу ЦЕРН, поблизу будівель «Глобуса науки та інновацій ЦЕРН» (Globe de la science et de l'innovation du CERN) та Наукового центру ЦЕРН (CERN Science Gateway), що виконують освітню функцію, розташована виконана з нержавіючої сталі скульптура «Мандрівка по незмірному» (« ») авторства канадської скульпторки Гейл Хермік, створена у 2014 році. Інсталяція у формі стрічки, що розгортається й згортається, символізує безмежність можливостей та ілюструє ключові моменти в історії світової науки та техніки. Серед 396 наукових досягнень є написи, що стосуються заслуг двох поляків: відкриття радію та полонію Марією Кюрі та геометричного узагальнення простору й часу Германом Мінковським .

Зофія Вольська, «Марія Склодовська-Кюрі», бл. 1978 р., бронза

У затишному куточку фойє будівлі рецепції ЦЕРН розташований бронзовий бюст Марії Склодовської-Кюрі у стилі соціалістичного реалізму з суворими рисами обличчя на мармуровій основі, авторства Зофії Вольської. Твір підписано «ZW». Ця робота, ймовірно, є єдиним прикладом зображення жінки-вченої у вигляді твору мистецтва на території центру. Скульптуру було подаровано Генеральному директору ЦЕРН 19 березня 1979 року тодішнім заступником міністра енергетики та ядерної енергетики Яном Феліцьким від імені польських фізиків на знак подяки за можливість проводити дослідження в центрі.

Ще один екземпляр цієї скульптури зберігається в Музеї Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві.

Фотодокументація події доступна на сайті CERN.

Маршрут Марії Кюрі

Марія Склодовська-Кюрі, як одна з лише двох жінок — поряд із Чіен-Шіун Ву — була вшанована на території центру власною вулицею. Цю назву вулиці довжиною 225 метрів було присвоєно рішенням Державної ради від 11 вересня 2013 року.

Вулиця Жоржа Шарпака, Сен-Жені-Пюї

Важливу сторінку в історії ЦЕРН написав французький фізик з польсько-єврейським корінням із Домбровниці на Поліссі, Жорж, а власне Єжи, Шарпак (1924–2010) . Разом із командою, яку він координував, він зробив у ЦЕРН відкриття, зокрема щодо різних властивостей міонів . За винахід багатопровідної пропорційної камери (MWPC) Шарпак у 1992 році отримав Нобелівську премію. У невеликому містечку Сен-Жені-Пюї, неподалік від ЦЕРН-у, пролягає дорога, що веде до центру, названа на його честь.