Розташований у самому центрі Булонь-Біланкур, неподалік від мерії, Музей тридцятих років з 1998 року ділить свої приміщення з відеотекою, кінотеатром і мультимедійним центром. Будівля названа на честь французького скульптора з польським корінням Поля Ландовського, який був пов'язаний з містом, та його брата, музиканта Марселя. У своїх фондах Музей тридцятих років має багату колекцію творів польських представників Паризької школи (Ecole de Paris), які діяли у міжвоєнний період.

Історія музею

Витоки міського Музею тридцятих років лежать в ідеї доктора Альбера Безансона 1939 року зібрати разом колекції, пов'язані з культурною та індустріальною спадщиною Булонь-Білланкур. Наступник куратора-засновника відмовився від цієї ідеї вже у 1980-х роках. За наступника Безансона, Еммануеля Бреона, колекція зосередилася на збиранні, поширенні та дослідженні мистецтва 1930-х років. Новий профіль установи відповідав періоду найбільшого розквіту в історії Булонь-Біланкур, коли завдяки низькій ціні на землю тут почали оселятися численні художники, скульптори, архітектори чи кінематографісти. Свою нинішню назву музей отримав у 1994 році.

Полоніка в колекції Музею тридцятих років

Експозиція Музею тридцятих років, що займає площу 3 000 квадратних метрів, представляє добірку робіт найважливіших художників, які працювали у Франції в 1930-х роках, в тому числі роботи польських представників Еколь де Парі. Прогулюючись постійною колекцією музею, можна зустріти, серед іншого, образ найвпізнаванішої музи епохи - Кікі де Монпарнас - роботи лодзинського художника Мауриція Менджицького (Maurice Mendjizky; 1890-1951); картини та скульптури польсько-угорського митця Яна Ламберта-Руцького (англ. Lambert Rucki, 1888-1967) або полотна польсько-єврейської художниці та модельєра Сари Ліпської (1882-1973). Перлиною колекції є портрет польського аристократа і банкіра Тадеуша Лемпіцького з гербом Юнони роботи його першої дружини, всесвітньо відомої польсько-єврейської художниці Тамари де Лемпіцької (1894-1980). Картина, через незавершений фрагмент із зображенням руки, що позує без обручки, іноді інтерпретувалася як оголошення про зміну сімейного статусу подружжя.