«Культура» (пол. „Kultura”) часто описується як «найважливіший еміграційний щомісячник». Однак за нею крилася не лише редакція часопису. Це була інституція, що формувала модерну політичну, культурну й суспільну думку на еміграції. Саме тому полоніки, пов’язані з «Культурою», мають особливий статус. Вони становлять матеріальний слід та історію людей, які творили це виняткове місце.

Подорож маршрутом паризької «Культури» варто розпочати з відвідин будинку в Мезон-Лаффітт (фр. Maisons-Laffitte), де містилася остання редакція видання. Саме там Єжи Ґедройць жив, видавав, редагував і друкував часопис. Нині це адреса Avenue de Poissy 91. Адміністративно вона належить до муніципалітету Ле-Меній-ле-Руа, хоча в обігу (через усталену звичку й метонімію) досі говорять на це місце «Мезон-Лаффітт». У наші дні на будівлі міститься меморіальна таблиця, відкрита у 2015 році (перша з’явилася 2006 року, до сторіччя від дня народження Єжи Ґедройця, а друга – у зв’язку з міжнародним визнанням значення архіву). Тут міститься архів «Культури», внесений до списку ЮНЕСКО «Пам’ять світу», а також місце зустрічей і семінарів. Перш ніж Інститут закріпився на avenue de Poissy, його перша адреса у Франції була на avenue Corneille. А ще раніше Літературний інститут діяв у Римі при 2-му Польському корпусі (зареєстрований як Casa Editrice „Lettere”). Ключовим місцем була друкарня Officine Grafiche Italiane (OGI) у Римі, Via Cesena 14.

У грудні 2025 року в Києві відкрили таблицю, присвячену Єжи Ґедройцю, з написом: Єжи Ґедройць / (1906–2000) / засновник паризької «Культури» / найважливішого / після Другої світової війни / осередку польської / політичної думки / в еміграції. / Великий друг / України, який змінив / ставлення поляків / до українців, литовців / та білорусів. Текст написано також польською мовою.

Сьогодні на різних кладовищах за межами Польщі можна також знайти могили засновників та ключових діячів журналу «Культура» й Літературного інституту.

Надгробок родини Ґедройців (Jerzy Giedroyc 1906–2000 рр.; Henryk Maria Giedroyc 1922–2010 рр.; Tatiana Giedroyc 1911–2003 рр.; Leda Giedroyc 1919–2002 рр.)
Час створення: після 2000 р.
Місце розташування: Комунальний цвинтар, Ле-Меній-ле-Руа (Франція)
Сектор E, могила 18.

Сімейна могила родини Ґедройців на кладовищі поблизу Парижа – це один із «ключових елементів пам’яті» Мезон-Лафіт. Єжи Ґедройць – засновник і багаторічний редактор журналу «Культура»,  перетворив Літературний інститут на інструмент довготривалої дії (більше схожий на лабораторію політичної думки, ніж на звичайну редакцію). (Kultura Paryska)

Картка могили з локалізацією та фотографіями доступні на сайті «Польські історичні могили у Франції» (Tombeaux Polonais)

Надгробок Анджея Бобковського (1913–1961 рр.)
Час створення: після 1961 р.
Місце розташування: Cementerio General, Гватемала (Гватемала)
Родинна могила д-ра Julio Quevedo

Бобковський співпрацював із журналом «Культура» від її першого номера; про його поховання у Гватемалі містяться згадки в інститутських біограмах.

Надгробок Марії Чапської (1894–1981 рр.) і Юзефа Чапського (1896–1993 рр.)
Час створення: після 1981 р.
Місце розташування: Комунальний цвинтар, Ле-Меній-ле-Руа (Франція)
Сектор D, могила 122

Юзеф Чапський був співтворцем середовища часопису «Культура» й одним із її ключових авторів; Марія Чапська публікувалася на сторінках «Культури» (зокрема тексти від 1947 року).

Картка могили з локалізацією та фотографіями доступні на сайті «Польські історичні могили у Франції» (Tombeaux Polonais)

Надгробок Вітольда Ґомбровича (1904–1969 рр.)
Час створення: 1969 р.
Місце розташування: Cimetière de Vence-Ville, Ванс (Франція)

Відносини Ґомбровича з журналом «Культура» стали одним із ключових каналів пізнішого сприйняття його творчості (друк, поширення текстів, інституціоналізація уривків із «Щоденника» та суперечки щодо модернізму).

Інформація в сервісі «Find a Grave»

Надгробок Ґустава Герлінґа-Ґрудзінського (1919–2000 рр.)
Час створення: після 2000 р.
Місце розташування: Cimitero di Poggioreale, Неаполь (Італія)

Каплиця родини Кроче, Quadrato degli uomini illustri (Алея заслужених)

Герлінґ-Ґрудзінський був близьким співробітником «Культури».

Надгробок Зиґмунта Герца (1908–1979 рр.) і Зофії Герц (1911–2003 рр.)
Час створення: Після 1979 р.
Місце розташування: Комунальний цвинтар, Ле-Меній-ле-Руа (Франція)
Сектор D, могила 106

Герци були частиною колективу Літературного інституту; фактично саме подружжя забезпечувало функціонування журналу «Культура» – від логістики номерів часопису до щоденної роботи редакції.
Картка могили з локалізацією та фотографіями доступні на сайті «Польські історичні могили у Франції» (Tombeaux Polonais)

Надгробок Костянтина Александра Єленьського (1922–1987 рр.)
Час створення: після 1987 р.
Місце розташування: Комунальний цвинтар, Сен-Діе-сюр-Луар (Франція)
Центральна алея (Tombeaux Polonais)

Єленський (есеїст, літературний та мистецтвознавчий критик, перекладач) був одним із найважливіших творців інтелектуального обличчя журналу «Культура» — особливо у сфері мистецтва та сучасної критики. (Kultura Paryska)

Картка могили з локалізацією та фотографіями доступні на сайті «Польські історичні могили у Франції» (Tombeaux Polonais)

Надгробок Юзефа Лубаньського (1906–1993 рр.)
Час створення: після 1993 р.
Місце розташування: Sutter Creek Catholic Cemetery, Саттер-Крік (штат Каліфорнія, США)
Напис: American Polish soldier for freedom and independence of Poland

Лубаньський був аніматором англомовного проєкту «Fragments» – фактично єдиної тривалої спроби видавати «Культуру» англійською мовою, пов’язаної листуванням із Ґедройцем.

Надгробок Юзефа Мацкевича (1902–1985 рр.) і Барбари Топорської-Мацкевич (1913–1985 рр.)
Час створення: після 1985 р.
Місце розташування: Колумбарій / місце поховання при костелі св. Анджея Боболі, Лондон (Велика Британія)
Напис: «Юзеф Мацкевич (1902–1985). Письменник. Його прах можна перенести лише до Вільнюса, на кладовище Росса»

Надгробок Юліуша Мєрошевського (1906–1976 рр.)
Час створення: після 1976 р.
Місце розташування: South Ealing Cemetery, Лондон (Велика Британія)
Сектор HH

Мєрошевський був одним із найважливіших політичних публіцистів журналу «Культура», який причинився до формування його концептуального підходу до Європи (зокрема, до знаменитої концепції «ULB» [прим. перекл.: Україна – Литва – Білорусь]).

Інформація в сервісі Find a Grave (Find A Grave)

Надгробок Зофії Романович (1922–2010 рр.) і Казімєжа Романовича (1916–2010 рр.)
Час створення: після 2010 р.
Місце розташування: Комунальний цвинтар, Жур-ле-Беньє́ (Франція)

Романовичі (Libella / Galerie Lambert) функціонували в екосистемі «Культури» як близькі співробітники.

Надгробок Леопольда Унґера (1922–2011 рр.)
Час створення: 2011 р.
Місце розташування: Kraainem Communal Cemetery, Крайнем (Бельгія)

Унґер був постійним співробітником «Культури» від 1970 року, ведучи, зокрема, рубрику «Погляд із Брюсселя» (під псевдонімом «Брюсселець»).

Надгробок Александра Вата (1900–1967 рр.) і Олі (Пауліни) Ват (1903–1991 рр.)
Час створення: після 1967 р.
Місце розташування: Cimetière des Champeaux, Монморансі (Франція)
(Tombeaux Polonais)