У 1958 році народилася ідея організовувати скульптурні симпозіуми на місці колишніх римських кар'єрів з видобутку пісковику в Сент-Маргаретені в Бургенланді. Перший симпозіум відбувся в 1959 році. 1960 року був запрошений перший польський художник Ольґерд Трушинський (він знову брав участь у симпозіумі в 1964 році), а роком пізніше - Аліна Сапочнікова, яка реалізувала скульптуру "Плоть І" (див. Архів Аліни Сапочнікової ). У 1963 році Маґдалена Венчек створила скульптуру "Камінь". У 1969 році Адольф Ришка створив скульптуру "Композиція" (він знову брав участь у симпозіумі в 1991 році). У 1985 році відбувся один із симпозіумів керамічних форм, в якому брав участь Едвард Лаговський.

Ідея проведення симпозіумів у Санкт-Маргаритені в Бургенланді належить Карлу Прантлю (1923-2010). Джерелом ідеї симпозіуму стала його робота "Межовий камінь" (1956-1958), над якою він працював безпосередньо в кар'єрах. У свою чергу, сама скульптура була встановлена на кордоні між Австрією та Угорщиною. Ця робота і те, як він над нею працював, надихнули Прантля на подальшу творчість. У 1959 році у співпраці з Генріхом Дойче йому вдалося запросити вісім скульпторів на перший симпозіум. Ідея полягала в тому, щоб на симпозіуми приїжджали митці з-за "залізної завіси". І хоча в 1959 році цього не сталося, Ольґерд Трушинський взяв участь у симпозіумі в 1960 році. Карл Прантель також говорив про те, як важливо для нього мати безпосередній контакт з місцем, звідки походить камінь, створюючи таким чином природний зв'язок між скульптурою і місцем. А Сент-Маргаретен у Бургенланді - одна з найстаріших каменоломень у Європі.