Інтимна статуя, що природно поєднується з навколишнім середовищем, на невисокому постаменті стоїть на пляжній набережній, обличчям до моря. Здається, що вона прогулюється серед відпочивальників.

Август Замойський жив у Бразилії з 1940 року, де брав активну участь у поширенні мистецтва, зокрема скульптури. Він проектував скульптури для публічних просторів і на приватні замовлення; деякі з них були реалізовані. Його першою великою роботою після поселення в Бразилії стала статуя Шопена, замовлена бразильською польською громадою як подарунок місту Ріо-де-Жанейро. Замойський, який займався виключно створенням пам'ятників і неохоче брався за такого роду мистецькі завдання, також писав про замовлення Шопена у своєму щоденнику від 1.09.1943 р., що "не був захоплений цією роботою". Однак робота була створена швидко і урочисто відкрита на п'яту річницю початку війни, 1.09.1944 р. Моделлю скульптора став польський танцюрист, емігрант в Аргентині, Єжи Сабелевський. Його хореографія була використана для постановки балету в сусідньому Муніципальному театрі під назвою. "Ballada polska, czyli Wizje" ("Польська балада, або Видіння"), в якому фігурував образ Шопена, як його бачив Замойський. Замойський зобразив Шопена, беручи до уваги приморське розташування, таким, що "слухає на березі моря, що приносять йому хвилі вісті з батьківщини - так само, як ми всі сьогодні слухаємо, як б'ються там наші серця" (висловлювання художника 1945 року). Він знайшов чудовий компроміс між яскравим, майже узагальненим образом конкретної людини у вбранні 19 століття, з силуетом і фізіономією, що впізнається як у відомого композитора, і синтетичною сучасною формою, що виражає мрійливість і поетичну рефлексію генія. Ян Лехонь записав у своєму "Щоденнику" 11.11.1951:

"Репродукція "Шопена" Гука Замойського. Цей твір завжди однаково і наново захоплює мене, хоча я знаю його лише з малюнка. У ньому є романтизм, такий же врівноважений, як і в Шопені, можна сказати, класичний романтизм. Це шедевр і за настроєм, і за формою. Сам Гуччо казав мені, що його "Шопен" стоїть, як "Давид" Мікеланджело, але я давно знаю, як мало можна вигадати в скульптурі (...). Тим не менше, ця фігура робиться новою завдяки натхненню художника, завдяки дивовижній легкості і міцності зачарованої в ній монументальності мистецтва".

Гіпсова зменшена модель (та її бронзова версія) Замойського збереглася у спадщині його дружини (зараз вона зберігається в Національному музеї у Варшаві). Сама скульптура також дожила до кількох зліпків, які знаходяться в приватних колекціях у США та Великобританії.