Село Шайо було включене до складу Парижа у 19 столітті. За часів Другої імперії тут були прокладені широкі магістралі, частина з яких сходилася на площі Трокадеро, відомій своїми кав'ярнями. У 1956 році на північно-західній стороні площі було відкрито пам'ятник "На славу французької армії 1914-1918" французького скульптора польського походження Павла Ландовського (1875-1961). Ця подія ознаменувала завершення 20-річних зусиль, спрямованих на встановлення пам'ятника на цьому місці.

Історія створення пам'ятника

24 лютого 1937 року Комітет національного пам'ятника французькій піхоті (Comité National du Monument à l'Infanterie), створений роком раніше, офіційно звернувся до префекта столичного регіону з проханням надати дозвіл на встановлення пам'ятника на площі Трокадеро, що прилягає до стіни кладовища Пассі.

Конкурс 1937 року

На початку листопада 1937 року було оголошено конкурс на проект пам'ятника на честь французької піхоти. Рішення про перемогу було прийнято 27 листопада 1937 року на користь французького дуету - скульптора Луї Анрі Бушара (1875-1960) та архітектора Альбера Друе (1880-1953). Ескіз фігурної композиції, що мала створити ілюзію присутності пуалю (термін для позначення піхотинця французької армії часів Першої світової війни) в окопі, був представлений разом з іншими сімома моделями, поданими на конкурс, на виставці у Великому палаці з 28 листопада по 5 грудня 1937 р. Хоча міська рада схвалила концепцію в середині 1939 р., через початок Другої світової війни проект так і не було реалізовано.

Повоєнна реалізація

Після війни рішення про створення пам'ятника на площі Трокадеро було підтримано, із застереженням, що початкова концепція створення пам'ятника на честь слави французької піхоти має бути замінена на більш загальне представлення французької армії. Міська рада проголосувала за це рішення 22 березня 1951 року.

В результаті цих змін від початкового комплексного проекту Бушара і Друе відмовилися на користь нової концепції, запропонованої Ландовським. Пам'ятник, перший камінь якого було закладено 11 листопада 1954 року, було відкрито 13 травня 1956 року.

Опис об'єкта

Витриманий у стилі ар-деко, пам'ятник зображує корпус французької армії 1914-1918 років у супроводі алегорії Франції (центральна фігура жінки зі щитом) та жінки, яка підтримує одного зі своїх загиблих товаришів на знак вшанування тих, хто віддав своє життя за батьківщину під час Першої світової війни. У цьому пам'ятнику Ландовський спробував поєднати різні епізоди та постаті з французької історії, включаючи Каталонську битву, Пуатьє, Жанну д'Арк, Жеммапе, Вальмі (зображені на щиті) та іконографію Християнської П'єти. Ці фігури раніше використовувалися в композиції 1930-х років під назвою "Привиди".