У північному трансепті паризького Пантеону стоїть пам'ятник "Пам'яті художників, чиї імена були втрачені" французького скульптора з польським корінням Поля Ландовського (1875-1961). Звертаючись до теми анонімних митців, творчість яких відіграла важливу роль в історії мистецтва Франції, Ландовський вказав на винятки, покладені в основу проекту Пантеону, який зосередився на вшануванні лише видатних особистостей, яких можна звести до переліку конкретних імен, відповідно до концепції історії мистецтва, запропонованої в "Життєписах найвідоміших живописців, скульпторів та архітекторів" ренесансного письменника Джорджо Вазарі. У такий спосіб він пропонував відкрити простір споруди для не-знання.

Робота зображує двох чоловіків з атлетичними тілами, що стоять на колінах і тримають над головами кенотаф, вкритий трисмуговим барельєфом у середньовічному стилі із зображеннями музикантів, танцюристів, архітекторів і скульпторів. У центрі прикраси - полум'я (алегорія творчої думки), вогонь якого підтримують художники. На лицьовій стороні кенотафа, біля підніжжя атласу, викарбувано напис: "AETERNI CUSTODIBUS IGNIS QUORUM SPLENDET OPUS NOMEN OBLIVIO TENE" ("Охоронцям вічного вогню, чия праця у славі, а ім'я забуте"). Розміри роботи складають: 3,4 м х 1,82 м х 1,18 м. Об'єкт підписаний і датований на основі: "PAUL LANDOWSKI MDCCCCXIII".

Генезис пам'ятника

Реалізація проекту, розробленого в 1910 році, була частиною широкого замовлення на збагачення скульптурного оздоблення Пантеону, виданого в 1909 році тодішнім заступником державного секретаря у справах образотворчих мистецтв Етьєном Дюжарден-Бомецем. Лише кілька робіт із запланованої колекції були врешті-решт висічені в камені. Серед них, окрім алегоричного меморіалу митцям, що перебували поза мистецьким каноном, були пам'ятник Жан-Жаку Руссо роботи Альбера Бартоломе, скульптура Мірабо роботи Жана-Антуана Іньяльбера, пам'ятник Жанні д'Арк роботи Поля Дюбуа та "Міщанин з Кале" Огюста Родена. Метою пам'ятника Ландовському було вшанування внеску митців у просторі, присвяченому важливим постатям французької культури та історії.

Робота Ландовського, висічена в камені з Евіля в 1913 році, була встановлена під куполом Пантеону в 1914 році. Ескізи та гіпсові бозетто для композиції можна побачити в Музеї Поля Ландовського в Музеї тридцятих років у Булоні-Біланкур. Порівняння вцілілих творів показує поступове спрощення задуму його автором.