Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Ліцензія: CC BY-SA 4.0, Джерело: Instytut Polonika, Умови ліцензії
Альтернативний текст фотографії
 Надішліть додаткову інформацію
ID: POL-002272-P/165104

Залишки садибного комплексу родини Мілошів у Штейнах

ID: POL-002272-P/165104

Залишки садибного комплексу родини Мілошів у Штейнах

З другої половини 18 століття і до 19 століття Штейни належали до роду Сируців, родове гніздо яких знаходилося в сусідніх Сирутиськах. У 1792 році Казимир Костянтин де Броель-Платер згадує вітебського каштеляна Симона (пом. 1774 р.), який правив у Кедайняйському краї і не був добрим господарем. Цей Шимон був сином Юзефа, каунаського земського судді і військового офіцера, який одружився з дівчиною з роду Забєлло і мав сина, який у 1706 році став каунаським міським писарем і скарбником. Він також був секретарем Станіслава Лещинського, а за свої заслуги був нагороджений вітебським каштеляном і орденом Білого Орла. Його портрет, про який поет пізніше писав у своїх творах, висів у Шетеняйському дворі. Інший Шимон Сируч, родич вищезгаданого вітебського каштеляна, народився 1809 року в родині Міхала та Юзефи, уродженої Друцької-Соколинської, і успішно керував маєтком у Шетенях. Відомо, що в молодості він служив у царській армії і працював над наданням селянам виборчих прав.

Шимон Сируч, прадід поета, з першою дружиною Єфросинією, уродженою Коссаковською, мав двох доньок - Анну та Ельвіру. Другий шлюб був з Веронікою, уродженою Богданович, уродженою Коссаковською, яка народила Юзефу, майбутню дружину Зигмунта Куната, яка походила з Красногруди. Бабуся поета, Юзефа Сиручовна, принесла Сєтєйну як придане Зиґмунту Кунату, випускнику агрономічного факультету Варшавської головної школи, і народила йому доньку Вероніку - матір Чеслава. Двоюрідний брат майбутнього поета Оскар Мілош називав Зиґмунта un gentilhomme du XVIII siècle за його прихильність до польських традицій, звичаїв та рідної історії. За словами майбутнього нобелівського лауреата, Кунати походили з родини з йотвінгським корінням. В інтерв'ю письменник неодноразово згадував давню легенду, згідно з якою князь Лешек Чорний переміг йотвінгів, а одного з полонених - сина вождя - взяв до себе і подарував герб Топорів. Про це він також писав у "Родинній Європі".

Дочка вищезгаданого Кунаца Вероніка вийшла заміж за студента Ризької політехніки Олександра Мілоша (родом із Сербіна біля Лабунова). Майбутній нобелівський лауреат народився саме в садибі своїх дідуся і бабусі 30 червня 1911 року. Перед Першою світовою війною батько поета - інженер-будівельник доріг і мостів - виїхав з дружиною і сином до Росії через свою роботу. У 1918 році сім'я повернулася на Нявяжу і жила там до 1921 року, а потім переїхала до Вільнюса. Пізніше, під час навчання, Чеслав щороку повертався до родинного дому на літні канікули.

Перша садиба в Штяуляї була побудована у 18 столітті і розквітла за часів Симона Сируча, який облаштував її, заснував бібліотеку і посадив перші дуби та липи. Відомо, що садиба була невеликою і мала два крила. Він був перебудований у 1839 році, а садибний парк був закладений близько 1830 року. У 1940 році садиба була експропрійована. Після Другої світової війни в будинку жили росіяни, потім резиденція була спочатку зруйнована, а потім знесена в 1960-х роках, і сьогодні на березі річки Нєвяж залишилися лише фрагменти парку з липовими алеями та реконструйоване колишнє зерносховище.

У своїх творах майбутній поет і прозаїк неодноразово згадував своїх предків і родинний дім, описуючи його як цегляний будинок з ґанком на колонах. У вітальні стояв рояль, а в їдальні - клейончастий диван, про який він згадував у "Долині Ісси". У будинку також була холодна їдальня, яку на зиму зачиняли.

У той час, коли малий Чеслав провів свої дитячі роки в Сєтейні, це було велике і процвітаюче село.

За кілометр від нього, у колишньому маєтку Леґміадзів, до якого веде дорога вздовж річки, обсаджена старими деревами, стоїть побудована на високих фундаментах ферма з модрини, де мати Мілоша керувала школою для сільських дітей.

Вероніка Кунат померла в 1945 році, а школа працювала до 1967 р. Мілош писав у своєму творі "Рік 1911": .
"Це не мало нічого спільного зі школою, яку в маєтку
заснувала для селянських дітей Верція, або Веція. Пізніше моя мати. Вона вчила читати і писати.
Якою мовою?

Звичайно, польською". Чеслав і його молодший брат повернулися до Шетейнів молодими людьми, відвідували, серед іншого, школу, якою керувала їхня мати, привозили дітям з Вільнюса солодощі та книжки. Мати також навчила сина читати і писати.

Анджей Франашек у своїй книзі "Мілош. Біографія" пише, що майбутній поет народився не в Сєтейні, а в сусідньому маєтку Подкоморжинек, який належав Вероніці Мілошовій. У цьому будинку родина Мілошів мешкала на другому поверсі, а на першому поверсі жили сільськогосподарські робітники.

На згадку про своє останнє перебування в Сєтейнях у 1999 році поет посадив дуб на місці, де стояла садиба. Про своє рідне місто Чеслав Мілош писав у книзі "Ще одне абецадло":
"Подорожній, проїжджаючи сьогодні цією рівниною, не здогадується, що тут колись було. Зникли дим сіл, скрип криничних кранів, кукурікання півнів, гавкіт собак, людські голоси.

Зникли зелені сади, в яких потопали дахи хат, - яблуні, груші та сливи росли на кожному подвір'ї, між хатою, хлівом і свинарником, так що сільська вулиця була обрамлена деревами". Сьогодні того світу вже немає.

У 2001 році був організований скульптурний пленер "Долина Ісси 2001". Саме тоді були створені дерев'яні скульптури, що зображують, серед іншого, персонажів "Долини Ісси". Вони стали декораціями до цього самого роману Мілоша. Скульптури були розміщені в колишньому маєтковому парку, від якого залишилися лише фрагменти. Згадані скульптури є такими: "Кельтський хрест життя" (Ганнес Герман Бішоф з Австрії), робота чеського художника Ярослава Бунка "Охоронець природи", Анджей Василевський з Польщі "Божа Матір - Покровителька Сейму", Альгімантас Сакалаускас з Литви "Святий Ян Непомуцен - покровитель води". Ян Непомуцен - покровитель вод", "Чорна свиня" з "Долини Ісси", Біруте Якштіене з Литви "Магдалина" з "Долини Ісси", Адольфас Пранас Картанас з Литви "Диявол" з "Долини Ісси".

Великі таблички у формі книги з цитатами з творів Мілоша трьома мовами - литовською, польською та англійською, а також фотографіями та гравюрами також були розміщені на землі в колишньому маєтку. Одна з них вказує на місце, де стояв будинок поета, зруйнований у радянські часи. Іншу встановили біля старого ставка, який поет називав Чорним оком, бо туди ніколи не потрапляло сонячне світло, а чорна свиня, статуя якої стоїть над водою, за переказами, тупотіла там копитами вночі. Скульптура "Магдалина" нагадує про дівчину, історію якої він описав у своєму романі "Долина Ісси".

Околиці Шетейна та річка Неважа знайшли відображення у творах нобелівського лауреата, в тому числі в романі "Долина Ісси". Дім його дитинства зберігся в пам'яті письменника як яскравий образ минулих часів. У романі садиба оживає з усіма її предметами, людьми, що живуть у ній, різними історіями та новинами, а у вірші "Рік 1911" він писав, що це було саме серце Литви, повне білих дворянських садиб. Він зобразив історії місцевих мешканців та міфи цього краю, литовський фольклор і місцеві звичаї та традиції. Це місце було одним з найбільших джерел його натхнення.

Брат поета Анджей (журналіст і перекладач) згадував, що найважливішою постаттю для маленького Чеслава був його дідусь Зиґмунт Кунат. Саме від нього Мілош успадкував інтерес до природи, рослин і птахів.

Від колишнього зерносховища до берега річки можна пройти ґрунтовою дорогою, серед чагарників дикого парку або боком на трав'янистому пагорбі. Нєвяжа, Ісса з роману, тече мальовничими вигинами крізь густу рослинність. В одному місці збереглася берегова огорожа, можливо, тут був міст. Звідси видно вигин річки, де немає ні людей, ні тварин, ні будівель.

Поет побачив Шетейні лише наприкінці свого життя, у 1992 році, після п'ятдесятидворічної перерви. Тоді він відвідав батьківщину з нагоди присвоєння йому звання почесного доктора Каунаського університету імені Вітаутаса Великого та почесного громадянства Литви. У 1997 році литовці вручили Мілошу документ на право власності на Сетейн. Однак він відмовився від цього права і подарував його Фонду "Родинні місця", який носить його ім'я.


У 1999 році в реконструйованому колишньому зерносховищі було створено конференц-центр (архітектор Альгімантас Канчас). Під час робіт стіни вцілілої будівлі були підняті приблизно на 60 см, що дозволило спроектувати мансарду на горищі. На першому поверсі будівлі розмістили конференц-зал, гвинтові сходи на мансарду та кухню. Також була спроектована гостьова кімната, де Мілош відпочивав у липні 1999 року, коли востаннє відвідував Сєтейні. Збереглося вікно, через яке майбутній нобелівський лауреат у дитинстві спостерігав за вежами Кедайняйського парафіяльного костелу. Варто згадати, що близько третини стін зерносховища збереглися автентичними, а в кількох місцях на стіні залишилася стара штукатурка, також зберігся оригінальний кам'яний фундамент, а в інтер'єрі збереглися справжні дерев'яні балки на стелі. Почесний патронат над будівництвом надав тодішній президент Литви Валдас Адамкус. Зараз центр належить Університету Вітовта Магнуса і є місцем проведення культурних заходів. Центр містить експозицію, яка представляє біографію Чеслава Мілоша, показує його зв'язок з батьківщиною, розповідає про рідне місто, його творчість, контакти з литовською інтелігенцією. Багато уваги приділено візитам Нобелівського лауреата до Литви, реставрації зерносховища та відтворенню краю дитинства поета.

Пов'язані особи:

Час створення:

19 століття.

Автори:

Algimantas Kančas (architekt; Litwa)

Бібліографія:

  • Jędrzejewski Tomasz, „Strony rodzinne Czesława Miłosza. 7 spacerów”, Warszawa 2011, s. 78-104.
  • Kledzik Maciej, „LITWA Sienkiewicza, Piłsudskiego, Miłosza”, Łomianki 2014, s. 105-162.
  • Franaszek A., „Miłosz. Biografia”, Kraków 2011, s. 41-148.
  • Węglicka K., „POLSKIE KRESY LITERACKIE”, Warszawa 2015, s. 96-101.

Додаткова бібліографія:

- Інтерв'ю з А. Мілошем, проведені автором цієї статті у 1998 та 2000 роках. [у володінні автора].

- Батьківщина Чеслава Мілоша https://www.kedainiutvic.lt/turystyka/pl/ciekawostki/ojczyzna-czeslawa-milosza [ дата звернення: 10.08.2024].
- Калушко Я., "Śladami Miłosza. W dolinie Niewiaży", Gazeta.pl Turystyka https://archive.is/01KMT [доступ 10.08.2024].

- У родинному маєтку Мілоша https://kurierwilenski.lt/2024/09/16/w-rodzinnym-majatku-milosza/ [дата звернення : 11.08.2024].

Публікація:

13.10.2024

Останнє оновлення:

16.10.2024

Автор:

Katarzyna Węglicka
Дивитися більше Текст перекладено автоматично
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2018
Альтернативний текст фотографії Альтернативний текст фотографії Галерея об'єкта +19
Pozostałości zespołu dworskiego rodziny Miłoszów w Szetejniach, фото Katarzyna Węglicka, 2015

Пов'язані проекти

1