Відомості про об'єкт : Латинська катедра, будівництво якої розпочалося, ймовірно, у 1460-х роках, спочатку була парафіяльним костелом. Його будівництво тривало понад 100 років. У 1405 р., після перекриття вівтаря, його освятили як парафіяльний костел. Характер собору змінювався з проведенням модернізаційних робіт. Особливо важливими були роботи, проведені у 1860-х роках, які надали інтер'єру барокового характеру з елементами рококо. Саме тоді, серед іншого, було створено малярське оздоблення стін та склепіння нави роботи Станіслава Строїнського. Подальші значні зміни відбулися наприкінці 19 століття. За проектом Юліана Захаревича було не лише відремонтовано пресвітерію, але й виконано вітражі та поліхромні розписи учнями Яна Матейка. Перша світова війна, польсько-українські бойові дії та війна з Росією зупинили роботи, а реквізиції воєнного часу позбавили його, серед іншого, мідного даху. Роботи відновилися у 1923 році, але знову війна і, передусім, період радянської влади у Львові призвели до того, що, незважаючи на всі зусилля, стан собору неухильно погіршувався. Лише після 1991 року та приходу архієпископа Мар'яна Яворського розпочалися довготривалі реставраційні роботи, які значною мірою фінансувалися Сенатом Республіки Польща та Міністерством культури і національної спадщини, а з 2018 року також Інститутом Полоніка, якому було доручено провести реставрацію органу.

Завершені роботи:
Проект складався з реставраційних робіт у римо-католицькому кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії (Львів, Україна) на епітафії каноніка Пьотра Мілевського мол. (помер 1634 р.). (помер 1634 р.). До початку консерваційних робіт епітафія перебувала в дуже поганому стані (деякі елементи композиції були в аварійному стані, зокрема руки однієї з фігур).

Застосовані консерваційні заходи усунули причини пошкодження історичної субстанції, зупинили несприятливі зміни та захистили її від подальшого руйнування. Консервація враховувала як художні, так і естетичні особливості об'єкта. Для цього було проведено очищення поверхні надгробка від бруду та поверхневих нашарувань і перефарбування, а також заміну неестетичних і вивітрених вторинних доповнень та вивітреного розчину в місцях з'єднань. Також необхідно було провести нову реставрацію порожнин різного походження та захистити тріщини розчином на основі синтетичної смоли. Реконструкція великих каверн була проведена у відповідним чином підібраному гірському матеріалі. Також було докладено всіх зусиль, щоб відновити поліровану поверхню настільки, наскільки вона була у об'єкта спочатку.

Фінансування: Програма Міністра культури і національної спадщини "Охорона культурної спадщини за кордоном"

Більше про проект: https://polonika.pl

• Towarzystwo Tradycji Akademickiej, realizacja w roku 2023.