Інформація про об'єкт : ...Кафедральний собор святих Петра і Павла у Луцьку є однією з двох - поряд із замком - найцінніших споруд Луцька. Костел збудовано біля в'їзної брами замку, на місці однієї з його веж.

Орден єзуїтів з'явився в Луцьку на початку 17 століття. Король Сигізмунд ІІІ Ваза та єпископи Марцін Шишковський і Павло Волоцький сприяли заснуванню костелу та колегіуму. У 1616 р. було закладено перший камінь, проект якого належить перу М. Гінца. У 1724 році сталася пожежа, яка сильно пошкодила костел і колегіум. До 1730 року єзуїтські споруди зазнали капітального ремонту за участю єзуїтського архітектора Павла Гіжицького. Щоб зберегти ослаблені пожежею стіни, їх обнесли галереями та ґанком з хором, а також добудували дві вежі, які фланкували фасад. Після ліквідації ордену єзуїтів у 1773 році костел передали Комісії народної освіти, а колегіум закрили. Після Другої світової війни та включення Луцька до складу УРСР радянська влада перешкоджала функціонуванню костелу, у 1981 році в ньому було створено музей атеїзму, що завдало значної шкоди оздобленню та інтер'єру храму. Після розпаду СРСР костел відновив свою діяльність, але відсутність ремонтних та консерваційних робіт сприяла подальшій деградації будівлі.

Завершені роботи:

20 22 Метою завдання була розробка проектної документації для проведення консерваційної реновації будівлі.

Роботи охоплювали як фасад, так і внутрішні приміщення, включаючи двоповерховий підвал. Основою для реалізації стала інвентаризація, проведена за допомогою лазерного сканування на попередньому етапі, а також структурно-будівельна експертиза, підготовлена у 2018 році за дорученням Інституту Полоніка.

20 23 Проєкт є наступним, третім етапом роботи над катедральним собором святих апостолів Петра і Павла в Луцьку на українській Волині. Поточний етап мав підготовчий характер. Під час нього було розроблено проектну документацію для проведення реставраційних та консерваційних робіт на будівлі. Ця документація буде використана для проведення подальших ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт на наступних етапах проекту. Крім того, вони дозволять скласти графік подальшого виконання робіт (наступних етапів завдання). Вони також стануть важливим додатком до міжнародних програм, з яких можна буде фінансувати решту робіт у соборі.

Фінансування: Програма Міністра культури і національної спадщини "Охорона культурної спадщини за кордоном".

Більше про проект: https://polonika.pl

https://polonika.pl

• Archidiecezja Lubelska z siedzibą w Lublinie, realizacja w roku 2022 i 2023