У Луцьку, одному з найстаріших міст Волині, в середині 2019 року провели повну інвентаризацію комплексу рухомих історичних об'єктів, зібраних у кафедральному соборі. Цінну спадщину польської культури було обстежено.

Завдяки розвитку торгівлі та ремесел Луцьк, як столиця Волині, був квітучим містом протягом багатьох століть. Кінець "процвітанню" прийшов з Другою світовою війною. Воєнні роки залишили кривавий слід звірства по всій Волині. У зв'язку з придушенням католицизму радянською владою багато костелів було закрито, їхні інтер'єри сплюндровано і пограбовано.

Луцький римо-католицький кафедральний собор святих Петра і Павла, розташований у пост-єзуїтському костелі 17 століття, також надзвичайно болісно постраждав від актів спустошення. Після закриття собору в 1947 році радянська влада влаштувала там вугільний склад. Руйнування завершилося створенням у 1981 році в костелі музею атеїзму. Багато безцінних пам'яток мистецтва було безповоротно знищено, як з собору, так і з інших церков Луцька, які потім були знищені владою. Однак, незважаючи на такий суворий комуністичний досвід на Волині, багато предметів мистецтва, зібраних протягом багатьох років і захованих високо в галереях Луцького кафедрального собору, на щастя, збереглися до наших днів.

Ці артефакти, що походять як з території сучасної Львівської архиєпархії, так і з території Луцької єпархії, мали стати основою Єпархіального музею в Луцьку, який було відкрито 1 жовтня 2004 року, а його куратором став преподобний канонік Августин Медніс (1932-2007), призначений єпископом Маркіяном Трофим'яком. Саме цим священнослужителям колекція, зібрана в луцькому кафедральному соборі, завдячує своїм порятунком і першою інвентаризаційною роботою, яку провели та опублікували за їхньою згодою науковці Інституту історії мистецтв Ягеллонського університету ("Колекції єпархіального музею в Луцьку", ч. 1, "Скульптура", упоряд. A. Betlej, M. Biernat, M. Kurzej, W. Walanus, Kraków 2006).

У квітні 2019 року на замовлення Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA польські мистецтвознавці інвентаризували всю історичну тканину рухомих об'єктів. Виходячи з оцінки стану збереження цього величезного, досі невпорядкованого зібрання артефактів, ми, безумовно, маємо справу з об'єктами, надзвичайно цінними та унікальними за своєю різноманітністю, якістю та масштабом - неодноразово відзначеними своїм видатним художнім рівнем.

В результаті пошуку було відібрано найцінніші об'єкти живопису (23 одиниці), літургійні атрибути (80 одиниць), текстиль та облачення (114 одиниць), стародруки (декілька), скульптури або лише їхні фрагменти (декоративні елементи та орнаменти - 130 одиниць). Під час проведених робіт історичний текстиль (ризи, далматики, накидки, однорядки, фрагменти тканин і стрічок, галоші, дрібна галантерея) було тимчасово очищено, а найцікавіші та найцінніші об'єкти, що наражалися на небезпеку знищення, убезпечено. У підсумку дослідники уклали каталог у вигляді комп'ютерної бази даних, що містить понад 200 авторських аркушів окремих пам'яток, зібраних у колишньому Луцькому кафедральному соборі (включаючи: датування, ідентифікацію матеріалу та техніки виконання, опис, стильову ідентифікацію, стан збереженості та постулати збереження).

Початкова ідентифікація історичного матеріалу собору була проведена у листопаді 2015 року д-ром Доротою Пірамідович та д-ром Анною Оленською за дорученням Міністерства культури і національної спадщини. Поточна повна інвентаризація, наукова та фотодокументація була проведена групою мистецтвознавців у складі д-ра Дороти Пірамідович, д-ра Анни Оленської, Катажини Ухович та Пьотра Ямського. Проект був реалізований Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном POLONIKA в рамках документування польської культурної спадщини на колишніх східних землях Республіки Польща.

В силу своєї історії весь Луцький кафедральний собор, разом з його рухомими історичними об'єктами, безумовно, заслуговує на інтерес і особливий захист.