Станіслав Сікора (1911-2000) був скульптором і медалістом. Навчався у Школі деревообробної промисловості в Закопаному та Варшавській академії мистецтв, яку закінчив у 1938 р. Його вчителем був Тадеуш Брейєр. Сікора був нагороджений і виставлявся на багатьох національних та міжнародних виставках. Він отримав, зокрема, срібну медаль і диплом на виставці "Мистецтво і техніка в сучасному житті" в Парижі (1937), першу премію і золоту медаль на Міжнародному конкурсі в Ареццо (1965), Гран-прі на Міжнародній виставці живопису і скульптури на здобуття Гран-прі принца Райнера ІІІ в Монте-Карло (1965). У 1979 році створив першу в Польщі медаль, присвячену Івану Павлу ІІ. Автор, зокрема, пам'ятника полякам, вбитим у концтаборі Маутгаузен, мавзолею Густава Орліча-Дрезера, пам'ятника Святовиду в Копенгагені та композиції "Польща" в Лондоні. З 1946 року жив у Саській Кенпі у Варшаві. Його майстерня знаходилася на вул. Обронцова, 28/30. 2000 року він видав біографічну книгу: "Одне життя".