Станіслава Палеолог (1892-1968) народилася в Румно, була активісткою руху за незалежність Польщі. Брала участь у чотирьох війнах, була підполковником Війська Польського Республіки Польща. Закінчила навчання у Львівській комерційній академії. Брала участь в обороні Львова під час польсько-української війни. У 1918 році вступила до Громадянської гвардії, де дослужилася до звання хорунжого. Була медсестрою та кур'єром. Коли 1 квітня 1920 року у Варшаві при Мобілізаційному відділі І відділу штабу Міністерства військових справ у Варшаві було створено відділ Жіночого добровільного легіону, у званні підпоручника стала його головним ад'ютантом, а також очолила відділ кадрових справ. Під час Другої світової війни працювала в польській поліції Генерального губернаторства. У 1946 році виїхала з Польщі. Виїхала до Італії, а потім до Великої Британії, де оселилася до кінця життя. У 1954 році Президент Республіки Польща Август Залеський призначив її членом другого Цивільного суду в Лондоні. Вона стала міністром у першому уряді Антоні Паяка у вигнанні. У 1957 році вийшла її книга "Жіноча поліція в Польщі 1925-1939", присвячена історії польської жіночої поліції, яку вона заснувала.