У холі муніципальної будівлі (Stadthaus), праворуч від вхідних дверей, висить меморіальна дошка, встановлена ветеранами Другої піхотної стрілецької дивізії за проектом польського скульптора Павла Поляховського, який працює на півночі Швейцарії. Невеличке містечко Хуттвіль, що неподалік Берна, стало одним із головних центрів польської частини, інтернованої до Швейцарії у 1940 році, завдяки своєму зручному розташуванню на великій залізничній лінії. Саме тут розташовувався штаб частини, перебував її командир, генерал Броніслав Пругар-Кетлінг, було організовано дві вистави солдатського театру, а також першу мистецьку "Виставку творів польських військових інтернованих", відкриття якої супроводжувалося урочистим концертом (у листопаді 1940 року). У квітні 1941 року в Хуттвілі відбулася зустріч між генералом Анрі Гізаном, головнокомандувачем швейцарської армії, і генералом Пругар-Кетлінгом. Тоді польський командувач зробив заяву, що польські солдати будуть воювати пліч-о-пліч зі швейцарськими солдатами, якщо відбудеться німецьке вторгнення на територію Конфедерації. Однак соціальне становище польських солдатів покращилося в результаті втручання Гізана.

На меморіальній дошці рельєфно зображені портретні погруддя обох генералів. Напис під їхніми зображеннями повідомляє: "Генерал Пругар/ Генерал Гізан/ 22.4.41/ На згадку про загиблих польських інтернованих солдатів Другої світової війни". У самому низу меморіальної дошки розміщені герби дивізії та кантону. Під погруддям Гізана стоїть підпис Поляховського, а під портретом Пругара - Юзефа Зиґмунта, ветерана дивізії, який ініціював встановлення меморіальної дошки. Обидва генерали також були вшановані у 2010 році меморіальними дошками на військовому цвинтарі Повонзки у Варшаві, в Кварталі солдатів Війська Польського на Заході. У Гуттвілі в ратуші зберігається подячна грамота штабу Другої дивізії, а в місцевому костелі - велика грографія Матері Божої Ченстоховської, подарована польськими солдатами.