На цвинтарі Антоколь, у родинному помешканні родини Завадських, встановлено меморіальну дошку на честь Вінценти Завадської (також відомої як Вінцентина Завадська), доньки віленського друкаря і книгопродавця Александра Жулковського та дружини видавця Адама Завадського. Однак передусім вона стала відомою як авторка кулінарної книги, опублікованої під псевдонімом W.A.L.Z.. Її демократичний підхід до кулінарії завоював багатьох читачів, як жінок, так і чоловіків. Вона, безсумнівно, багато чим завдячує своїм попередникам Яну Шиттлеру та Анні Цундзевицькій. Остання була похована в Кищинській слободі в родинній каплиці, яка, на жаль, не збереглася до наших часів.

Ян Шиттлер був не єдиним віленським кухарем і письменником, який приніс на польські столи сучасну кухню і рецепти, написані таким чином, щоб ними могли користуватися не тільки шеф-кухарі, але й звичайні люди. Між творами Шиттлера, першого демократизатора кухні на польській землі, та Люцини Чверчакевичової, надзвичайно популярної наприкінці 19 століття, якою захоплювався, зокрема, Болеслав Прус, у віленських книгарнях виходили й інші книги, які здобули величезну популярність у Польщі під перегородками. Двома такими авторками, певним чином "ученицями" Шиттлера, були Анна Цюндевіцька та Вінцента Завадзька.

Анна Цюндевіцька (Прушинська) була польською поміщицею, яка народилася 1803 року в Кораліщевичах на території сучасної Білорусі (Ігуменський повіт, Мінська губернія). Її дуже швидко відправили до Вільнюса в пансіон, а невдовзі вона вийшла заміж за Юзефа Цюндевіцького і оселилася в Кищинській слободі в Борисовському повіті.

Її "Gospodyni litewska" видавав і друкував Юзеф Завадський. Повна назва - "Gospodyni litewska, czyli Nauka utrzymywania porządnie domu". Книга також виходила в численних виданнях, доповнена новими рецептами, доданими Вінцентою Завадською, невісткою Юзефа Завадського. Варто, однак, зазначити, що видання Цундзевіцької - це не просто кулінарна книга, а радше щось на кшталт широкого фермерського довідника, в якому можна знайти рекомендації щодо підтримання чистоти та порядку в кожній частині господарства, від корівника до кухні, і навіть питання обліку витрат і доходів, а також різноманітні фермерські поради. Крім того, тут ви знайдете різні питання, пов'язані з домашньою худобою, в тому числі в контексті здоров'я. Чундзевіцька подає кілька порад суто ветеринарного характеру. І не тільки, адже, оскільки це суміш кулінарної та сільськогосподарської книги, ми також маємо справу з рецептами, що стосуються домашньої аптечки, яка включає в себе не тільки настоянки для підживлення духу, але й засоби для проносу або для стимуляції потовиділення. Таким чином, якщо "Ощадливий кухар" та інші твори Яна Шиттлера були призначені для шляхти, але зосереджувалися виключно на кухні, то у праці Цюндевіцької ми знайдемо насамперед рекомендації для фермерів щодо утримання свиней чи великої рогатої худоби. У контексті Шітлера та натхнення віленського кухаря, Цюнджевіцька досить багато пише про копчення та консервацію м'яса і м'ясних нарізок - своєрідне поєднання фермерських порад та кулінарних рецептів. У певному сенсі це більше нагадує старі польські збірники рецептів або довідники, які слугували насамперед для конкретного господарства. Однак, на відміну від рукописних джерел, книга Цюндевіцької, саме в дусі демократичної кулінарії, призначена також як загальний посібник для інших землевласників.

Дещо інша історія пов'язана з Вінцентою Завадською ( de domo Żółkowska), яка стоїть за другою надзвичайно популярною кулінарною книгою "Кухарка Литовська". Цей твір вперше вийшов друком у 1854 році під псевдонімом W.A.L.Z. Сама ж Завадзька з'явилася на світ завдяки Анні Чундзевицькій - доньці віленського друкаря Олександра Жулковського, яка вийшла заміж за Адама Завадського. Останній, у свою чергу, був сином Юзефа Завадського, який... видав книгу Анни Цюндевіцької. Сама Вінцента Завадзька, до речі, була редактором першого видання "Литовської економки", а в наступних виданнях, непідконтрольних

Чундзевицькою, вона додавала власні рецепти до литовського посібника з ведення домашнього господарства. Однак її діяльність як редактора і видавця була лише однією стороною; іншою була публікація її власної кулінарної книги, а саме "Литовська кулінарія", яка також була надзвичайно популярною і витримала численні видання і перевидання. Повна назва книги - "Кухарка литовська: містить: ґрунтовні і ясні рецепти, перевірені власним досвідом, для приготування смачних, вишуканих, дешевих і простих різного роду страв, як м'ясних, так і пісних, а також тортів, бобових, кремів, желе, варення та інших десертних ласощів, а також численних аптечних заготовок, консервацій і більш рідкісних делікатесів, з докладним сервіруванням столу на початку книги". У передмові Завадзька зазначає, що її публікація зумовлена потребою у книзі, "яка б поєднувала в собі всі умови хорошої, недорогої і смачної кухні". Таким чином, це схожий постулат на постулат Шиллінґа. Сама Завадзька прямо згадує про це, що "один справжній Шиттлер, давно досвідчений у своєму мистецтві, містить більше практичних рецептів, ніж інші книги такого роду, і був давно затребуваний нашими господинями, але його страви часто були занадто дорогими [...]". Дещо критичний тон, якому тут піддається Завадський, здебільшого виправданий у контексті "Вправного кухаря", який, тим не менш, був елітарною книгою. Але, вочевидь, і "Ощадливий кухар", і інші публікації Шиттлера, написані до створення "Литовського кухаря", можливо, здавалися Вінценті Завадзькій надто вишуканими. Таким чином, вона є прямим продовженням демократизації, спрощення та урізання розкоші шляхетської кухні дев'ятнадцятого століття. Книга поділена на двадцять розділів, присвячених виключно кулінарним рецептам - на відміну від Чундзевіцької, Завадзька зосереджується тут переважно на кулінарній стороні ведення господарства. Тому маємо окремі розділи, присвячені супам, соусам, овочам, окремим видам м'яса, приготуванню холодних страв або страв з бобових. Окремі розділи присвячені вареникам, макаронам і лазанкам, а також вафлям або андрутам. Останні розділи продовжують десертні страви, тобто всілякі види морозива, желе, торти і тістечка (в тому числі окремо дріжджові), сиропи і домашні напої, а завершують книгу три рецепти хліба.

Для прикладу наведемо меню, складене, до речі, Завадзькою, на грудневий день, середу:

Квашена капуста під назвою Bigos hultajski У яловичий бульйон всипати необхідну кількість квашеної капусти, влити розтоплене свиняче сало, додати сіль, перець і тушку. М'ясо, що залишилося з бульйону, нарізати кубиками, змішати з капустою, панірувати в підрум'яненому на жирі борошні і смажити до потемніння, помішуючи, щоб воно не пригоріло. Добре накрити цей овоч підсмаженою ковбаскою на виході. Поки капуста тушкується, можна покласти в неї нарізаний сухий бульйон.

Рум'яний бульйон з овочами У каструлю покладіть кілька нарізаних цибулин, трохи моркви і свіжого смальцю, зверху покладіть стільки фунтів нарізаного м'яса, скільки є людей (якщо додати трохи телятини або шматок шинки зі шкіркою, то м'яса вистачить на півфунта); влийте трохи води і варіть, поки м'ясо не підрум'яниться. Потім злити воду, додати англійський перець, сіль, трохи майрано, різноманітні пучки зелені і варити пару годин. Процідити, зняти жир, освітлити яєчними білками і знову процідити через серветку в каструлю, в якій мають бути акуратно нарізані овочі: морква, цвітна, савойська капуста, спаржа, холодець, картопля, дрібно нарізана петрушка. Все це вариться в бульйоні до м'якості, а потім подається до столу.
Для варіації можна використовувати менше овочів у бульйоні, але окремо зварити савойську або савойську капусту, розрізану на чотири частини і нафаршировану м'ясом між листям, а при подачі покласти в супницю.

Страва з телячої грудинки з рум'яним соусом У грудинки зламати ребра, промити їх, процідити і посолити. У супницю налити кварту вина, трохи оцту, яловичого бульйону, покласти пару цибулин, нафаршированих гвоздикою, пару лимонних пластинок, лавровий лист, покласти нарізану грудинку і варити до м'якості. Підрум'янити ложку вершкового масла, обсмажити на ньому трохи нарізаної цибулі, вийняти грудинку, вмочити в розбиті яйця, посипати сухарями і обсмажити з обох боків на вершковому маслі. Сильно вибити аромат, процідити і обмазати грудинку на виході.

Печеня з тетеруків Глухаря обскубати, почистити, посолити, нафарширувати свинячим салом і обсмажити на рожні, поливаючи вершковим маслом.
Якщо ви хочете зробити тетерука смачнішим, після фарширування салом загорніть його в папір, добре змащений вершковим маслом, і запікайте, поливаючи папір вершковим маслом, стежачи за тим, щоб він не загорівся від надмірного нагрівання.
Якщо тетерук щойно вбитий і старий, його слід замаринувати в оцті, звареному з корінням, щодня перевертаючи протягом кількох днів.
Крім того, його можна запекти на деку в духовці, змастивши вершковим маслом або вершками.
Дуже смачно гарнірувати тушки буряка.

Запечені фаршировані яблука У десятка винних яблук видовбати серединки. Кілька очищених яблук дрібно нарізати, змішати з цукром, родзинками, десятком подрібнених солодких мигдальних горіхів і кількома гіркими для аромату; нафарширувати цією начинкою яблука і запекти. Коли яблука будуть готові, збийте кілька яєчних жовтків з цукром і чвертю кварти солодких вершків, підігрійте і помішуйте до загустіння, вилийте на яблука на тарілці і поставте в духовку на короткий час.
Пропорція на 10 осіб.