У 1901 році Йозеф Мехоффер спроектував комплекс із шести вітражів для родинної каплиці Грауерів в Опаві. Чотири з них розмістили у вікнах бічних стін — по два з кожного боку каплиці, а ще два — у гостроаркових вікнах фронтонних стін. Зліва від входу розташовані вітражі «Успіння Марії» та «Біля гробу Христа», праворуч — «Віра — Надія — Любов», відомий також як «Душа біля воріт раю», та «Карітас». У вікні над входом розміщено зображення «Ангела Вічного Світла», а у вікні навпроти входу — «Архангела Останнього Суду».

Вітражі утворюють цілісний іконографічний цикл, присвячений смерті, суду, милосердю та надії на вічне життя. Окремі зображення можна розглядати самостійно, але разом вони створюють візію переходу душі до спасіння. Особливе значення має вітраж «Віра — Надія — Любов», на якому тіло померлої жінки спочиває на катафалку, а її душа, зображена у вигляді маленької крилатої дитини, прямує до воріт, де чекають уособлення богословських чеснот.

Програму каплиці доповнюють сцени «Карітас», «Успіння Марії» та «Біля гробу Христа». Вони стосуються милосердя, доброї смерті, воскресіння та християнської надії на життя після смерті. Вітражі у фронтонних вікнах підсилюють виразність композиції, поєднуючи тему Страшного суду із символом вічного світла. Мехоффер поєднав тут традиційні мотиви християнської іконографії з мовою сецесії та символізму, що проявляється в насиченій кольоровій гамі, декоративній лінії, архітектурній оправі сцен та розгалуженій рослинній орнаментиці.

Наразі в каплиці розміщена копія, а оригінали зберігаються в музеї в Опаві.