Монастирський комплекс кармелітів-розкольників у Бердичеві був заснований Янушем Тишкевичем як жертвоприношення на знак подяки за його звільнення з татарського полону. Фундація була затверджена 10 листопада 1630 року. У 1642 році урочисто освятили нижній костел. Неодноразово виїжджаючи і повертаючись до Бердичева, монахи розпочали будівництво нового костелу за проектом Яна де Вітте у 1739 році. У 18-19 століттях монастир був не лише центром релігійного життя, але й культурної та благодійної діяльності. У 1866 році монастир було закрито.