Еміль Кароль Пшедржимірський де Крюкович (1886-1957); генерал дивізії польської армії, навчався у Військово-технічній академії в Мьодлінгу. Під час Першої світової війни був поранений у боях під Буськом біля Львова. У 1915-1916 роках був викладачем, а потім командиром навчальної роти в артилерійській кадетській школі в Трайскірхені під Віднем. 10 листопада 1918 року пішов добровольцем на службу до Війська Польського. Під час польсько-російської війни 1920 року прийняв командування 16-м польовим артилерійським полком, що формувався у Грудзенді. Пізніше командував полком на Північно-Східному фронті. За бої за Городець на Поліссі був нагороджений Срібним хрестом військового ордену Virtuti Militari, а в 1935 році місто надало йому почесне громадянство. Під час німецького вторгнення 1939 року Армія "Модлін" під його командуванням вела триденну битву під Млавою (1-3 вересня 1939 року) проти німецької 3-ї армії генерала Георга фон Кюхлера. З решти частин Армії "Модлін" та Оперативної групи "Вишків" була сформована так звана Армія генерала Пшедзимірського, яка намагалася прорватися до Румунії. Польські війська були оточені переважаючими силами противника, і капітуляція була підписана 26 вересня 1939 року в лісі біля Гурець-Костельного. Пшедржимірський потрапив до німецького полону. Після звільнення американцями він виїхав до Ніцци, де діяв як представник 18 бригадних генералів, які там перебували, перед польською військовою владою в Лондоні. У 1949 році разом з дружиною переїхав до Канади, де його дочка Малґожата раніше оселилася зі своїм чоловіком інженером Тадеушем Свідерським. Після року перебування в Монреалі він оселився в Торонто. 23 серпня 2006 року міністр національної оборони присвоїв його ім'я 16-му Поморському артилерійському полку в Бранево. Він раптово помер від серцевого нападу в Торонто і був похований на цвинтарі Святого Хреста.