Костел св. Казимира в Детройті

Detroit | Сполучені Штати Америки (США)

Zobacz na mapie zewnętrznej

ID: POL-001819-P

Костел св. Казимира в Детройті

Detroit | Сполучені Штати Америки (США)

Більшість костелів, відомих як "польські собори", з архітектурної точки зору є будівлями з відносно оригінальними варіаціями на тему історичних форм. Власне, в цьому немає нічого дивного, адже на початку 20-го століття нові церкви в Америці будувалися не сотнями, а тисячами. За підрахунками, у 1900 р. у США налічувалося близько 10 000 католицьких храмів, а католиків було близько 18,5 млн. порівняно з 250 000 у 1820 р. Споруди, які зводилися для них, були здебільшого скромними, часто дерев'яними, однобаштовими або цегляними, що поєднували освітні та сакральні функції. Про масштаби еміграції свідчить статистика. У 1900 році в США налічувалося близько 380 000 емігрантів у першому поколінні, у 1910 році - близько 790 000. Лише ірландці (близько 1 мільйона осіб), німці (близько 830 000 осіб) та австрійці (також близько 830 000 осіб) емігрували в більших масштабах. Ймовірно, останні дві групи також частково включали поляків. Польська громада визначила себе на 95% католицькою.

Деякі парафії вирішили збудувати нові, більш вражаючі храми. Це ілюструє масштаби ринку церковного будівництва в цей час, і стосується лише католицької церкви. Історичні стилі використовували й інші конфесії при зведенні своїх храмів. При таких величезних масштабах поняття оригінальності будівлі ставало відносним, але буквальне повторення дизайну було рідкістю. Так було з костелами св. Казимира в Детройті та Матері Божої Неустанної Помочі в Чикаго.

Історія парафії св. Казимира сягає 1882 року, коли було зведено першу церкву, а її парохом став отець Павло Гутовський (1845-1918), емігрант з Польщі. Спочатку парафія була невеликою, налічувала близько 80 сімей. Потім, у 1889 році, також завдяки зусиллям о. Гутовського, було зведено новий храм. Вівтарі замовив Ентоні Каспер Осебольд (1856-1927), вітражі - Джордж Міш з Чикаго. Костел спирався на візантійську та романську архітектуру. Найважливішим елементом його композиції був масивний купол з діагоналлю понад 40 метрів. Наступні роки принесли подальші інвестиції - розширення монастиря сестер та школи.

У 1961 році костел було знесено, а на його місці збудовано новий, менший за розмірами та дешевший в утриманні. Парафія була закрита у 1989 році. Костел не став винятком у цьому відношенні. Сьогодні, за оцінками, щорічно закривається від 6 000 до 10 000 церков усіх конфесій. Причинами цього є міграція населення, занадто великі будівлі, які не відповідають сучасним потребам, високі витрати на утримання, тим більше, що багато споруд потребують ремонту, а іноді й обслуговування. Однак закриття церков не обов'язково вирішує всі проблеми. Зазвичай здається, що найпростіше знести будівлю, яка не використовується, але часто це не так. По-перше, в менш привабливих для інвестицій районах це економічно недоцільно, а по-друге, зустрічає сильний опір з боку місцевих громад, захисників історичних пам'яток тощо. Іншим варіантом є передача храму для потреб інших християнських чи нехристиянських конфесій. Однак це рішення також є суперечливим і не завжди можливим. Щоправда, ми знаємо про успішні пристосування храмів для інших обрядів, але, по-перше, в цій місцевості має бути достатньо велика релігійна громада, а по-друге, часто їм зручніше побудувати новий храм, ніж пристосовувати старий. У будь-якому випадку, в деяких церквах змінюється не тільки етнічний склад парафіян, а й їхня релігійна приналежність. Дедалі популярнішим рішенням стає перепрофілювання церков в інші типи громадських об'єктів, наприклад, у житлові будинки. Це іноді дає цікаві ефекти, може бути економічно виправданим, дозволяє зберегти історичне тіло будівлі, часто тісно інтегрується в місцевий ландшафт, хоча це все ще залишається суперечливим рішенням. Лише кілька церков - наприклад, церква Святого Адальберта в Детройті - мають історичні або музейні функції. Вищезгадані рішення, за винятком, можливо, останнього, важко прийняти, але й альтернативи їм, схоже, немає, оскільки повторне відкриття більшості церков малоймовірне. Тому рішення про знесення костелу св. Казимира можна зрозуміти.

Календар

1882 - заснування парафії

1883 - завершення будівництва першого костелу і школи

1887 - будівництво парохії

1889 - завершення будівництва другого костелу

1906 р. - будівництво нового шкільного приміщення

1924 - будівництво гімназії

1927 - будівництво нового монастиря

1928 р. - будівництво нового парохіяльного будинку

1961 р. - знесення костелу і будівництво нової будівлі

1989 - закриття парафії

Текст вперше опублікований у книзі Інституту Полоністики
Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski, Paweł Sieradzki, Parafie i kościoły polskie w Michigan, Winsconsin i Massachusetts , Варшава 2021, с. 48-51.

Related persons:

Paweł Gutowski

Time of origin:

1883 (перша церква), 1889 (друга церква), 1961 (третя церква)

Creator:

Anthony Casper Osebold (snycerz, USA), George Misch (witraże; Chicago, USA)

Bibliography:

Howe Jeffery, „Houses of Worship: An Identification Guide to the History and Styles of American religious Architecture”, Thunder Bay Press 2003.
Anna Sylwia Czyż, Bartłomiej Gutowski, Paweł Sieradzki, „Parafie i kościoły polskie w Michigan, Winsconsin i Massachusetts”, Warszawa 2021, 48-51.
„St. Casimir Church, Detroit, Michigan, 1882–1982”, Detroit 1982.
„Historya osady i parafij polskich w Detroit, Mich. oraz przewodnik adresowy”, Detroit 1907.
„Schematyzm Kościoła Rzymsko-Katolickiego w Rzeczpospolitej Polskiej. Z mapą diecezji i dodatkiem spisu polskich parafji i polskiego duchowieństwa w Stanach Zjednoczonych Ameryki Północnej”, oprac. Czernicki Z.A., Kraków 1925.
„The New St. Casimir’s Church”, „The Sunday News, Detroit” 1890, 21 December.
E. Boyea, „Father Kolasiński and the Church of Detroit”, „The Catholic Historical Review”, Vol. 74, 1988.
R. Godzak, „Archdiocese of Detroit”, Chicago 2000.
R. Godzak, „Catholic Churches of Detroit”, Chicago 2004.
J.W. Gorski, A.R. Treppa, J. Tye James Jr, G. Kowalski, „The Citizen, serving Hamtramck, North Detroit and Warren. The history of Detroit’s Polonia”, Detroit 2014.
M.J. Madaj, „The Polish Immigrant and the Catholic Church in America”, „Polish American Studies”, Vol. 6, No. 1/2 (Jan.–Jun., 1949).
T.I. Monzell, „The Catholic Church and the Americanization of the Polish Immigrant”, „Polish American Studies”, Vol. 26, No. 1 (Jan.–Jun., 1969).
R. Mowry, „Years of faith. The ethnic heritage and history of ten catholic parishes of Detroit”, Florida 2014.
R. Nir, „Dokumentacja źródłowa do dziejów parafii polonijnych w archiwach amerykańskich archidiecezjalnych i diecezjalnych, w: W kręgu badań nad Polonią i duszpasterstwem polonijnym. Istota i metodologia”, red. S. Zych i B. Walicki, Lublin–Sokołów Małopolski 2015.
L. Orson, „Polish Detroit and the Kolasinski Affair Detroit”, Detroit 1981.
J. Radzilowski, „A Social History of Polish-American Catholicism”, „U.S. Catholic Historian”, Vol. 27, No. 3, Polish American Catholics (Summer, 2009).
T. Radzialowski, „The View from a Polish Ghetto. Some Observations on the First One Hundred Years in Detroit”, „Ethnicity” 1974, No. 1.
A. Springer, „Nineteenth Century German-American Church Artists”, Indianapolis 2018.
N.T. Storch, „John Ireland’s Americanism after 1899: The Argument from History”, „Church History”, Vol. 51, No. 4 (Dec., 1982).
J. Swastek, „The Formative Years of the Polish Seminary in the United States”, Orchard Lake 1985.
P. Taras, „Problem kulturowej tożsamości i etnicznego getta. Studium socjologiczne polonijnej społeczności w Detroit (USA)”, „Studia Polonijne”, t. 5, 1981.
N.H. Tutag, L. Hamilton, „Discovering Stained Glass in Detroit”, Detroit 1987.
„Historic Detroit”, strona internetowa poświęcona historycznym budynkom Detroit [dostęp: 12 września 2020], .
„Michigan Stained Glass Census”, strona projektu dokumentująca witraże Michigan [dostęp: 24 września 2020], .