Людвік Балдвін-Рамулт (1857–1929 рр.) – польський архітектор та поручник Війська Польського, пов’язаний зі Львовом. Він народився в Тарнові, навчався у Військовій академії, а згодом також у політехніці в столиці Галичини, яку закінчив з відзнакою.

Згодом Балдвін-Рамулт став асистентом професора Промислової школи у Львові. Наприкінці ХІХ ст. він отримав концесію, яка надавала йому право керувати будівельними роботами, а згодом очолив архітектурне бюро, яке провадив разом з Юліfном Цибульським.

Коли спалахнула Перша світова війна, архітектор перебував у Граці, де працював у Комітеті опіки над біженцями з Галичини. Він також брав участь в обороні Львова. За свої заслуги був нагороджений відзнаками «Хрестом оборони Львова з мечами» та «Орлята».

Балдвін-Рамулт створив проєкт львівської ротонди, в якій початково експонувалася «Панорама Рацлавицька» – лише пізніше полотно було перевезене до Вроцлава. Сам будинок мав шістнадцятикутну форму, а його фасад не мав вікон.  Споруда збереглася до наших днів у Стрийському парку, де нині міститься спортивна зала. 

Архітектор також здійснював нагляд за будівництвом Палацу Потоцьких, зведеного на основі проєкту Луї-Олфонса Рене Доверню. Разом з Юліяном Цибульським він перебудував увесь комплекс у неоренесансному стилі з необароковими деталями.

У доробку Балдвіна-Рамулта є також проєкти сецесійних кам’яниць на вул. Івана Франка 124-132, а також вілли письменника Й. К. Зелінського, виконаної у стилі французького неоренесансу. Він також очолював реалізацію проєкту головного поштамту, розташованого на вул. Словацького.