Автопортрети становлять важливий мотив у творчості Яцека Мальчевського. Митець зображував себе з такою частотою, якої не спостерігається у жодного іншого художника в історії польського мистецтва. Його багату спадщину сьогодні неможливо аналізувати без урахування творів, що зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Зібрана там колекція картин Мальчевського (68 творів) є найбільшою поза сучасними кордонами Польщі.

Освіту здобував у Краківській академії мистецтв, де його вчителем був Ян Матейко. У 1875–1877 роках навчався у Школі красних мистецтв у Парижі. На формування творчої особистості художника вплинули численні подорожі – він відвідав Італію, Львів, Відень та Мюнхен. Саме у Львові в 1903 році відбулася перша персональна виставка «Сто творів Яцека Мальчевського», організована Товариством приятелів мистецтв. Мальчевський також займався викладацькою діяльністю, обіймав посаду професора, а в 1912–1914 роках був ректором Краківської академії мистецтв.

Помер 8 жовтня 1929 року і похований у Крипті заслужених у костелі паулінів на краківській Скалці.

Тематика картин Яцека Мальчевського

На початковому етапі своєї творчості Мальчевський писав реалістичні композиції: від жанрових сцен, натхненних польським фольклором і пейзажем, до історичних полотен, пов'язаних з мученицькою смертю польського народу після поразки Січневого повстання. З часом він виробив власний стиль художнього вираження. Звертаючись до алегорії та символізму, він почав створювати картини, в яких міфологічні теми перепліталися з релігійними. Реалістичну форму своїх робіт він поєднував з фантастичним змістом. Також у його творчості помітне натхнення літературою, особливо романтичною поезією, і темою покликання та ролі митця.

Ключове місце у творчій спадщині Мальчевського посідають портретні твори, зокрема – надзвичайно численні у його випадку автопортрети. Їх значне нагромадження спостерігаємо від 1900 року. Частково це можна пояснити міфологізацією образу митця у другій половині ХІХ століття, хоча, безперечно, чималий вплив на вибір такої тематики мала й сама особистість художника.

На думку мистецтвознавців, стале повернення до автопортретів можна пояснити постійним пошуком і прагненням художника до глибшого пізнання себе та протистояння з навколишнім світом. Сьогодні неможливо однозначно сказати, яке значення мав автопортрет для Мальчевського – це був прояв самоствердження художника чи лише предметне використання власного образу?

Автопортрети Мальчевського

Яцек Мальчевський зображував себе в різних костюмах і під різними іпостасями, в оточенні химер, муз («Автопортрет з музою», 1905 р.) і фавнів («Автопортрет з фавнами. Триптих», 1906 р.). У своїх картинах він втілював як біблійні образи (наприклад, «Христос в Еммаусі» (автопортрет) 1909 р., «Христос перед Пилатом», 1910 р.), так і літературні персонажі. Різноманітність ролей, які він брав на себе, і супутніх атрибутів явно контрастує з незмінним, гордим і зосередженим виразом обличчя художника на кожному з його полотен. Автопортрети, створені Мальчевським, не виявляють плин часу чи зміни фізіономії, навпаки, вони представляють вічний, універсальний образ митця.

Пристрасть Мальчевського представляти себе на своїх же полотнах викликала чимало критики серед його сучасників. Митцеві закидали надмірну пиху та нарцисизм. Його пристрасть до перевдягання та перевтілення в різні ролі стала предметом жартів кабаре «Зелена куля» (пол. – Zielony Balonik) в краківській «Ямі Міхаліковій», де Мальчевського зображали в образі Яцека Симболевського. До його постаті можна віднести одну з сатиричних пісень кабаре:

«То в циліндрі, то без нього 
То професор, то вже пан [...]
То у светрі, при пантері. 
То з хвостом, то вже знову сам».

Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького

Львівська картинна галерея, що функціонує з 1897 року, – нині Львівська національна галерея мистецтв – є одним з найбільших музеїв Львова. Вона налічує близько 50 000 експонатів у понад десяти філіях, розташованих у місті та за його межами. Серед них – 68 олійних картин Яцека Мальчевського (в тому числі 11 автопортретів), а також численні акварельні роботи та ескізи. Твори Мальчевського були одними з перших, придбаних для колекції Галереї у 1902 році. З роками їхня кількість зростала, згодом полотна потрапляли до Львова зі збірок приятеля Мальчевського – Пйотра Добжанського, графа Леона Пінінського, Еyгеніуша Рейтера, а після 1940 року – зі збірки Музею князів Любомирських та Українського національного музею, а також завдяки покупкам у приватних осіб.

Багата збірка картин, що охоплює всі періоди творчості митця, є важливим доповненням до його творів, представлених у Польщі.