У Якутську, столиці Республіки Саха (Якутія), майже за 8 500 км від Варшави, бетонні будівлі замінили на традиційні дерев'яні, але в центрі міста з ними контрастують три цегляні будівлі. Вони були зведені на початку 20-го століття в неоруському стилі, що нагадує візантійську традицію, з використанням інноваційних технічних рішень. Їхнім творцем був польський інженер-архітектор, який здобув освіту в Петербурзі, Клеменс Лешевич (1948-1921?). У 1907-1913 роках він обіймав посаду губернського архітектора в Якутську. Тут він спроектував кілька будівель, зокрема колишню штаб-квартиру губернської податкової палати, в якій зараз знаходиться художній музей. Це була, окрім православної церкви, перша цегляна двоповерхова громадська будівля в місті. Вона залишається його архітектурною пам'яткою донині.

Поляки в Якутії

Винятково суворі кліматичні умови і віддаленість від європейської частини Росії зробили Якутію одним з найважчих місць для заслання і примусового поселення. Поляків засилали до північно-східного Сибіру ще у 17 столітті у складі козацьких загонів, які колонізували ці землі, а також як військовополонених у польсько-московських війнах. У 19 столітті повстання за втрачену незалежність призвели до чергових хвиль польських вигнанців. Особливо багато співвітчизників опинилося в Якутії після Січневого повстання. Слід зазначити, що серед поляків, які оселялися там добровільно, були також царські чиновники, інженери і навіть власники золотих копалень. Найвідомішими польськими засланцями, які зробили внесок у наукові дослідження в Якутії, що цінується і сьогодні, були: мовознавець Едвард Пекарський (1858-1934), етнограф Вацлав Сєрошевський (1858-1945) та геологи Олександр Чекановський (1833-1876) і Ян Черський (1845-1892). Пам'ятник, присвячений їм у вигляді набору валунів, стоїть біля Салезіянського дому в Якутську. Він був відкритий 9 вересня 2001 року і зник з міського простору у вересні 2023 року.

Клеменс Лешевич - інженер, архітектор, новатор

Архітектором, який "змінив вигляд Якутська", був Клеменс (Клементій) Лешкевич. Він народився 23 листопада 1848 року в Дриському повіті Вітебської губернії в родині дворянського походження Адама Лешкевича та Ізабелли, уродженої Добровольської. Освіту здобув у Санкт-Петербурзі, де закінчив класичну гімназію. Продовжив освіту в будівельному училищі при Міністерстві внутрішніх справ (1867-1872). Потім поєднував роботу помічника архітектора з навчанням в Імператорській академії мистецтв як вільний слухач. Закінчивши її у 1874 році, він отримав звання інженера-архітектора з присвоєнням чину титулярного радника. У Санкт-Петербурзі керував технічно-будівельною конторою. Спеціалізувався на опалювальних та вентиляційних установках.

У 1890-х роках працював губернським архітектором послідовно в Акмолинську (нині Астана, Казахстан), В'ятці (нині Кіров), а з січня 1902 року - на Сахаліні. У січні 1907 року на прохання губернатора Івана Крафта Лешевича перевели до Якутська, де йому доручили посаду губернського архітектора. Там він працював до серпня 1913 року, коли повернувся до Петербурга за власним бажанням через погіршення стану здоров'я. Більше до роботи не повертався. Ймовірно, помер у 1921 році за нез'ясованих обставин.

Колишня штаб-квартира Крайової податкової палати

Першим замовленням Лешкевича було проектування двоповерхової кам'яної будівлі для нової штаб-квартири Крайової податкової палати, розташованої на вулиці Правленській (нині Петровського, 4). Перший камінь у фундамент було закладено 6 травня 1909 року. Керував будівництвом син архітектора, Клеменс Лешневич-молодший.

Проектом передбачався підвал, що на той час було великим технічним викликом через вічну мерзлоту. Було використано кам'яну основу, яку заклали відносно глибоко (бл. 2 м), та теплоізоляцію у вигляді колод з вапняним розчином. Використовувалися місцеві будівельні матеріали. Будівля була збудована на прямокутному плані із заглибленням на лівому фасаді (бічний вхід). Будівництво тривало два роки, поки будівля не була завершена і урочисто освячена 30 травня 1911 року.

Лешевич застосував не лише унікальні конструктивні та технологічні рішення, але й оригінальну форму будівлі, яка була поширеною на початку 20 століття. - Композиція фасадів базувалася на стилістиці будівлі. Композиція фасадів відсилала до мотивів, характерних для російського будівництва 17 століття, і була їх вільною інтерпретацією з використанням багатьох орнаментів і деталей. Багате оздоблення складалося з трьох пар напівциркульних вікон (типу біфорій), багато профільованого фризу, порталу та фронтону у вигляді кокошника. Башточки, що фланкують портал, увінчані чотиригранними цибулястими куполами. Будівля з її неоросійською естетикою гармонійно вписалася в навколишню дерев'яну забудову. Вона представляє північний тип російської еклектики, одним з найважливіших творців якої був польський архітектор Клеменс Лешсевич.

Функції Якутського будинку

Побудована як штаб-квартира обласної казенної палати, за свою більш ніж 100-річну історію будівля розміщувала, серед іншого, білогвардійський оборонний пост (під час громадянської війни), державний банк, штаб-квартиру Народного комісаріату фінансів або радіостанцію. У 1970 році тут розмістився Музей західноєвропейського мистецтва 16-19 століть, відкритий за рішенням Ради Міністрів Якутської АРСР у зв'язку з дарунком родини професора Михайла Габишева - близько 250 творів західних художників. У 1995 році, після тривалої капітальної реконструкції, знову відкритий музей було перейменовано на Галерею зарубіжного мистецтва ім. М. Ф. Габишева - філію Національного художнього музею Республіки Саха (Якутія). У 2005-2007 роках було проведено ще один капітальний ремонт, а точніше реконструкцію. Цього разу будівлю поставили на стовпи, відмовившись від підвалу. Після завершення робіт вона продовжила виконувати функції музею. Наразі в постійній експозиції представлено живопис, графіку, скульптуру, промисловий дизайн, італійське, французьке, голландське та азійське мистецтво: Китаю, Японії, Тибету та Монголії.

Інші реалізації Клеменса Лешкевича в Якутську

Клеменс Лешкевич також спроектував і побудував інші споруди оригінальної архітектури в Якутську, зокрема: Міська публічна бібліотека та краєзнавчий музей (нині Національна бібліотека Республіки Саха (Якутія), Окружний суд (нині Академія наук Республіки Саха (Якутія), Будинок Архірея (нині Державний музей історії та культури народів Півночі ім. Є. М. Ярославського), штаб-квартира Якутського відділення Російсько-Азіатського банку (нині офіс Алмазергіжбанку).

З приїздом польського архітектора розпочалася нова ера в історії якутської архітектури. Він став відомим не лише як художній архітектор, але й як інженер-новатор. Перед ним стояло нелегке завдання, адже доводилося стикатися з суворою природою, будувати на нестабільному ґрунті, що змінювався залежно від пори року. За таких умов він розробив і впровадив спеціальні технології, зокрема захист від вічної мерзлоти та парове опалення. Його шанують і сьогодні. Будівлі його авторства внесені до реєстру пам'яток історії та культури Якутської АРСР. Нещодавно вони також були включені до єдиного реєстру об'єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

У серпні 2018 року з нагоди 170-річчя від дня народження архітектора в столиці Саха була організована конференція "Історія поляків у Якутську", яка значною мірою була присвячена Клеменсу Лешевичу та його архітектурній спадщині.