Колишня Обласна податкова палата в Якутську за проектом Клеменса Лешевича

Їх автором був польський інженер-архітектор Клеменс Лешевич (1948‒1921?), який здобув освіту в Санкт-Петербурзі. У 1907–1913 роках він обіймав посаду окружного архітектора в Якутську. Тут він спроектував кілька будівель, зокрема колишню будівлю Окружної податкової палати, в якій нині розміщується художній музей. Це була, не враховуючи православних храмів, перша в цьому місті цегляна багатоповерхова будівля громадського призначення. До сьогодні вона залишається архітектурною візитівкою міста.

Поляки в Якутії

Надзвичайно суворі кліматичні умови та віддаленість від європейської частини Росії зробили Якутію одним із найважчих місць заслання та примусового поселення. Поляки потрапляли на північний схід Сибіру вже у XVII столітті в лавах козацьких загонів, які колонізували ці землі, а також як військовополонені під час польсько-московських воєн. У XIX столітті невдалі повстання за незалежність призвели до чергових хвиль польських засланців. Особливо багато співвітчизників опинилося в Якутії після Січневого повстання. Слід зазначити, що там також були поляки, які оселялися там добровільно: царські чиновники, інженери та навіть власники золотих копалень. Найвідомішими польськими засланцями, які зробили цінний і донині внесок у наукові дослідження Якутії, були: мовознавець Едвард Пекарський (1858‒1934); етнограф Вацлав Сієрошевський (1858‒1945); геологи: Олександр Чекановський (1833‒1876) та Ян Черський (1845‒1892). Присвячений їм пам’ятник у вигляді композиції з валунів стоїть поблизу салезіанського будинку в Якутську. Його було відкрито 9 вересня 2001 року, а у вересні 2023 року він зник із міського простору.

Клеменс Лешевич — інженер, архітектор, новатор

Архітектор, який «змінив вигляд Якутська», — це Клеменс (Клементій) Лешевич. Він народився 23 листопада 1848 року в Дриському повіті Вітебської губернії в родині дворянського походження — Адама Лешевича та Ізабелли з роду Добровольських. Навчався у Петербурзі, де закінчив класичну гімназію. Продовжив навчання у будівельній школі при Міністерстві внутрішніх справ (1867–1872). Потім поєднував роботу помічника архітектора з навчанням у Імператорській Академії образотворчих мистецтв як вільний слухач. Після її закінчення у 1874 р. отримав звання інженера-архітектора у ранзі титулярного радника. У Петербурзі він керував технічно-будівельним бюро. Спеціалізувався на системах опалення та вентиляції.

У 90-х роках XIX століття обіймав посаду губернського архітектора послідовно: в Акмолінську (нині Астана, Казахстан), Вятці (нині Кіров), а з січня 1902 року — на Сахаліні. У січні 1907 року на прохання губернатора Івана Крафта Лешевича було переведено до Якутська, де йому доручили посаду окружного архітектора. Він працював там до серпня 1913 року, коли за власним бажанням, у зв’язку з погіршенням стану здоров’я, повернувся до Петербурга. Більше він не працював. Помер, ймовірно, у 1921 р. за нез’ясованих обставин.

Колишня будівля Обласної податкової палати

Першим замовленням Лешевича було розроблення проекту двоповерхової кам’яної будівлі, призначеної для нової штаб-квартири Обласної податкової палати, розташованої на вулиці Правленській (нині — Петровського, 4). Закладення наріжного каменю відбулося 6 травня 1909 року. Керівником будівництва став син архітектора, Клеменс Лешевич-молодший.

Проект передбачав облаштування підвалу, що на той час було великим технічним викликом через вічну мерзлоту. Було застосовано кам’яну фундаментну лаву, яку заклали відносно глибоко (приблизно 2 м), а також теплоізоляцію у вигляді колод із вапняним розчином. Використовувалися місцеві будівельні матеріали. Будівлю звели на прямокутному плані з заглибленням у лівій фасаді (бічний вхід). Будівництво тривало два роки, аж доки 30 травня 1911 року споруду було завершено та урочисто освячено.

Лешевич застосував не лише унікальні конструктивні та технологічні рішення, а й оригінальну форму споруди — щоправда, поширену на початку XX століття, — але досі не зустрічалася в цьому регіоні. Композиція фасадів нагадувала мотиви, характерні для російського архітектурного мистецтва XVII століття, і була їхньою вільною інтерпретацією з використанням численних орнаментів та деталей. Багате оздоблення складалося з трьох пар напівкруглих вікон (своєрідних біфорій), пишно профільованого фриза, а також порталу та фронтону у формі кокошника. Вежі, що фланкують портал, увінчані чотиригранними цибулеподібними куполами. Будівля, виконана в стилі неоросійської архітектури, гармонійно вписалася в сусідню дерев’яну забудову. Вона є прикладом північного типу російського еклектизму, одним із найважливіших творців якого став польський архітектор Клеменс Лешевич.

Функції будівлі в Якутську

Збудована як штаб-квартира Обласної податкової палати, протягом понад столітньої історії будівля розміщувала, серед іншого, пункт оборони білогвардійців (у період громадянської війни), державний банк, штаб Народного комісаріату фінансів та радіостанцію. У 1970 році він став штаб-квартирою Музею західноєвропейського мистецтва XVI–XIX століть, відкритого на підставі постанови Ради Міністрів Якутської Автономної РСР у зв’язку з даром родини професора Михайла Габишева — близько 250 творів західних художників. У 1995 році, після тривалої капітальної реконструкції, знову відкритий музей було перейменовано на Галерею зарубіжного мистецтва ім. М. Ф. Габишева — філію Національного художнього музею Республіки Саха (Якутія). У 2005–2007 роках було проведено черговий капітальний ремонт, а точніше — перебудову. Цього разу будівлю звели на опорах, відмовившись від підвалів. Після завершення робіт будівля продовжувала виконувати функції музею. Наразі у постійній експозиції представлені живопис, графіка, скульптура, промисловий дизайн італійських, французьких, голландських майстрів, а також мистецтво країн Азії: Китаю, Японії, Тибету та Монголії.

Інші проекти Клеменса Лешевича в Якутську

Клеменс Лешевич спроектував і збудував у Якутську також інші будівлі з оригінальною архітектурою, зокрема: Міську публічну бібліотеку та Обласний музей (нині — Національна бібліотека Республіки Саха, Якутії), Окружний суд (нині — Академія наук Республіки Саха, Якутія), Будинок архієрея (нині Якутський державний музей історії та культури народів Півночі ім. Е. М. Ярославського), штаб-квартиру Якутського відділення Російсько-Азіатського банку (нині офіс «Алмазергізнбанк»).

З появою польського архітектора розпочалася нова епоха в історії архітектури Якутська. Він проявив себе не лише як архітектор-художник, а й як інженер-новатор. Завдання було нелегким, адже йому довелося боротися з суворою природою, будувати на нестабільному ґрунті, що змінювався залежно від пори року. У таких умовах він розробив і впровадив спеціальні технології, зокрема в галузі захисту вічної мерзлоти та парового опалення. Його цінують і донині. Будівлі, створені ним, були внесені до реєстру пам’яток історії та культури Якутської АССР. Нещодавно їх також включено до єдиного реєстру об’єктів культурної спадщини народів Російської Федерації.

У серпні 2018 року, з нагоди 170-річчя від дня народження архітектора у столиці Саха було організовано конференцію на тему «Історія поляків у Якутську», яка значною мірою була присвячена Клеменсу Лешевичу та його архітектурній спадщині.