Перші поляки, які прибули до Аргентини, найімовірніше, були ветеранами наполеонівських воєн. За ними слідували чергові хвилі польської політичної та трудової еміграції, які долучалися до місцевих визвольних боротьб. Серед аргентинських національних свят є також День польського поселенця (Día del Colono Polaco), який відзначається 8 червня.

Історія виникнення польської діаспори в Аргентині

Польська діаспора в Аргентині, яка сьогодні налічує від 120 до 450 тис. осіб, виникла в результаті послідовних хвиль еміграції з польських земель. Перші хвилі мали політично-військовий характер: до Ла-Плати прибували ветерани, які служили під командуванням Наполеона, учасники Листопадового та Січневого повстань, а також емігранти після Другої світової війни. Економічна еміграція розпочалася з поселення чотирнадцяти сімей з Малопольщі в провінції Місьйонес.

Після революції 1905 року значна група робітників прибула з Королівства Польського й оселилася в Буенос-Айресі. У міжвоєнний період в Аргентині оселилося близько 150 тис. громадян Польщі, серед яких було багато євреїв та українців. Поселенці, особливо в провінції, боролися з важкими умовами життя. Часто, всупереч обіцянкам і очікуванням, вони потрапляли в пущу, яку спочатку мали розчистити, щоб мати змогу там оселитися. Вони також боролися з численними хворобами, комахами та суворим кліматом — і попри це до країни продовжували прибувати нові поляки.

Польські організації в Аргентині

У 1890 році було засновано Польське товариство — першу організацію польської діаспори в Латинській Америці. У міжвоєнний період влада Речі Посполитої своєю підтримкою дала поштовх до бурхливого розвитку життя польської діаспори. Тоді, зокрема, було створено Польсько-аргентинську торгову палату, яка діє й донині. Під час Другої світової війни аргентинська польська діаспора в рамках допомоги польським солдатам організовувала збір коштів, надсилання посилок полоненим та опіку над біженцями. Навіть близько 2000 аргентинців польського походження вступили до лав Польської армії.

Сьогодні Спілка поляків в Аргентині об’єднує 34 організації, а центром польської діаспори залишається провінція Місіонес (де виникли перші польські громади). З 1960 року в Буенос-Айресі також діє Польська бібліотека імені Ігнація Домейки. Видається кілька польських газет, зокрема «Głos Polski: безпартійний та незалежний журнал» (безперервно з 1922 року). Також діє Польська католицька місія в Аргентині.

Перші польські поселення в Аргентині

Сумною правдою про Другу Республіку є той факт, що в ній проживало кілька мільйонів людей, які не могли забезпечити собі гідний рівень життя, а тим більше соціального підйому. У сфері сільського господарства: землю не можна було ділити до нескінченності, а навіть найрадикальніша реформа не задовольнила б попит на неї. У промисловості навіть десять Центральних промислових округів не змогли б прийняти мешканців перенаселеного села, не кажучи вже про рентабельність їхнього потенційного виробництва.

Виходом із ситуації драматичного перенаселення сільської місцевості мало стати поселення за межами країни. Однією з спроб вирішення цієї проблеми були дії створеної в 1930 р. Морської та Колоніальної ліги. Ця організація, у співпраці з Міністерством закордонних справ, шукала території для масового поселення польських громадян, зокрема на аргентинсько-бразильсько-парагвайському прикордонні.

Для реалізації урядової політики колонізації на південноамериканському континенті було створено товариство «Міжнародне колонізаційне товариство». Його діяльність в Аргентині та Бразилії здійснювалася через колонізаційні товариства, які здійснювали купівлю земель. Колонізаційну кампанію в аргентинській провінції Місіонес проводила «Compaña Colonizadora del Norte» (що належала уряду Республіки Польщі). До початку Другої світової війни було переселено 144 сім’ї (перші прибули у 1937 році). Вони заснували перші польські колонії, які назвали: «Полана», «Ванда» (на честь доньки Йозефа Пілсудського) та «Гобернадор Лануссе».

Однак набагато чисельнішою була еміграція до Аргентини з ініціативи самих емігрантів. Після поразки 1939 року уряд Аргентини перебрав у власність землі товариства і — попри спроби ревіндикації з боку влади ПНР, а також польської діаспори — залишається їхнім власником донині.

Поляки, яких пам’ятають в Аргентині

Вітольд Гомбрович (1904–1969), один із найвидатніших польських письменників XX століття, прибув до Аргентини як журналіст, що висвітлював перше плавання пасажирського судна «MS Chrobry». Коли спалахнула війна, він вирішив перечекати її в Буенос-Айресі, де проживав до 1963 року. Однак варто згадати ще принаймні трьох інших представників аргентинської польської діаспори.

Вільнюсянин Роберт Адольф Ходасевич (1832–1896), військовий, інженер і топограф, піонер повітряних сил, воював у багатьох війнах у Європі та обох Америках. У 1890 році він був одним із засновників Польського демократичного товариства в Буенос-Айресі. На його похороні був присутній тодішній президент Аргентинської Республіки.

Ян Шиховський (1890–1960), уродженець околиць Тернополя, хоча й закінчив лише кілька класів початкової школи, був відомим конструктором (зокрема, першого токарного верстата, виготовленого в Аргентині), винахідником та підприємцем (його завод із виробництва сільськогосподарських машин приніс йому статки та славу, так само як і «Аманда» — сімейне підприємство, відоме у всьому світі виробництвом йерба-мате). Винахідливість і підприємливість Шиховського були високо оцінені урядом Республіки Польща, який у 1936 році нагородив його Бронзовим Хрестом Заслуги, а також Національним географічним товариством, яке у 1957 році присвоїло йому звання почесного члена. З 1997 року в Апостолесі діє Музей Хуана Шиховського .

Мешканець прикордонних земель Флоріан Чарнишевич (1900–1964) вже в Аргентині створив у автобіографічному романі «Надберезинци» чудові літературні образи польської дрібної шляхти на Мінській землі (Білорусь) початку XX століття, яку радянське НКВС знищило в 1937–1938 роках у рамках так званої «польської операції».

День польського поселенця

Día del Colono Polaco, що відзначається 8 червня (з 1995 року) і встановлений парламентом Аргентини як національне свято, вшановує прибуття у 1897 році до Буенос-Айреса перших чотирнадцяти польських сімей. Щороку в цей час у Буенос-Айресі під егідою Посольства Республіки Польщі в Аргентині, Спілки поляків в Аргентині, а також Asociación Cultural Argentino Polaca та Fundación Argentina організовується тижневий цикл культурних заходів, присвячених Польщі та полякам.