Після німецької агресії проти Польщі 1 вересня 1939 року та нападу СРСР 17 вересня 1939 року тисячі поляків, як цивільних, так і військових, перетнули угорський кордон. Незважаючи на складну міжнародну ситуацію та приналежність Угорщини до держав Осі, угорці дуже співчутливо ставилися до польських біженців і надавали їм допомогу. Поляками опікувалася як угорська держава, так і польські організації, що діяли в Угорщині. Інтернованих розміщували в численних військових і цивільних таборах.
Кількість польських інтернованих у початковий період вигнання оцінюється приблизно в 140 000 осіб, у тому числі близько 33 000 рядових і офіцерів. З часом кількість біженців, переважно військових, зменшилася внаслідок організованої поляками кампанії евакуації до Франції та Близького Сходу, де формувалися польські військові частини.
На цвинтарі Дейтар поховані двоє польських військових біженців. Поруч із входом, біля цвинтарної каплиці, у першому ряду, у спільній могилі з радянським солдатом, спочиває сержант Францішек Меґуч, прикордонник, який загинув 13.12.1939 р. у місцевому таборі для інтернованих. На могилі встановлено плиту з написом лише угорською мовою, що вказує на післявоєнне облаштування могили угорською владою. Вона була виготовлена зі штучного каменю світлого кольору з вертикальною плитою з написом "HÖSEINK / ISMERETLEN SZOVIET KATONA / ROSENBERG / JÁNOS / VÁMŐR TIZEDES / + 1927 VIII 24 / ÉLT 22 ÉVET / MIEGUCS FERENC / +1939 XII 13 / ÉLT 22 ÉVET/" (ГЕРОЯМ/ РАДЯНСЬКИЙ СОЛДАТ / / РОЗЕНБЕРГ ЯНОШ / МИТНИК / + 1927 VIII 24 / ÉLT 22 ÉVET / MIEGUCS FRANCISEK / ПОЛЬСЬКИЙ СОЛДАТ / +1939 XII 13 / ÉLT 22 ÉVET) /
Крім того, є ще одна польська могила у 19-му ряду, друга за порядком від алеї. На жаль, зі стертого напису на хресті можна прочитати лише ім'я "Станіслав".

Підгот. А. Войда, MKiDN, VII 2025.