Вивчала ткацтво, кераміку та живопис у Відні та Дюссельдорфі у професора Ріхарда Ланґера. У Варшаві брала майстер-класи у професорки Зофії Ґолонб. Під час війни була депортована до ГУЛАГу в Радянській Росії, звільнена після оголошення амністії і опинилася в Тегерані. У 1944 році прибула до Канади. Влаштувалася на роботу в Канадський Червоний Хрест, а згодом повернулася до мистецтва, зосередившись на кераміці та декоративно-прикладному мистецтві. "The Gazette" опублікувала звіт про відвідини майстерні художниці, де вона працювала над ювелірними виробами та предметами, викуваними зі срібла та міді. Тау виставляла свої ковані вироби на Канадській національній виставці в Торонто в 1948, 1950 і 1956 рр. На КНЕ 1948 року її декоративна металева тарілка отримала другу премію, а в 1950 році була нагороджена її кераміка. На КНЕ 1961 року робота Тау отримала другу премію. Художниця була членом Польського клубу декоративно-прикладного мистецтва в Монреалі (Польський декоративний клуб) та Канадської гільдії гончарів. Брала участь у презентації виробів Гільдії гончарів у Королівському музеї Онтаріо та Монреальському музеї образотворчих мистецтв у 1961 р. Того ж року відбулася персональна виставка Герміни Тау в Клубі гончарів у Монреалі, а також групова виставка у Вашингтоні, округ Колумбія.

Робота в каталозі
Публікація Анджея Володковича "Польський внесок у мистецтво і науку в Канаді" містить фотографії двох тарілок, викуваних з металу і прикрашених візерунком - одна з них має візерунок кленового листя, інша - візерунок виноградних грон. Тарілка з виноградним візерунком отримала другу премію на Канадській національній виставці у 1948 році.