Історична довідка Село розташоване приблизно за 4 км на південь від Мостиськ. Назва "Крисовіце" походить від русинського прізвища "Крис". З 15 століття власниками маєтку були: Ян Кунат з Туліглова, Германовські, Гроховські (17 століття), Злоховські гербу Граб'є, Мнішеки гербу Порай і, нарешті, у 1844-1939 роках Стадніцькі гербу Шренява. Село входило до парафії в Мощиськах.

За часів родини Мнішеків, до 1780 року, у Крисовицях було збудовано розкішний палац з каплицею, освяченою львівським архієпископом Вацлавом Ієронімом Сєраковським. На початку 20 століття він слугував як громадська релігійна споруда. У неділю та святкові дні тут відбувалися богослужіння, які проводили мостиські редемптористи. Під час Першої світової війни російські солдати залишили каплицю недоторканою, зосередившись на руйнуванні та пограбуванні палацу. Подібна ситуація сталася і в 1939 р. У 1950-х роках палац знесли, а каплицю перетворили на склад. Її повернули віруючим у 1990 р. У 1991-1995 рр. будівлю відремонтували, розширили і перетворили на церкву Фатімської Божої Матері.


Архітектура Каплиця була розташована з північного боку палацу. Цікаво, що між нею та палацом був зв'язок, який вів до емпори (музичного хору). Каплиця була цегляною будівлею з використанням каменю. Вона була збудована на квадратному в плані майданчику. Внутрішній простір не був розділений. Все було перекрито монастирським склепінням. Фасади також були без членувань, завершені профільованим карнизом, під яким проходив фриз із загострених аркад. Інтер'єр був суцільно вкритий ілюзіоністичними розписами. По кутах каплиці були розбиті пілястри, що несли над собою зламані балки, оперізуючи всі стіни.

Як пише Анджей Бетлей у своєму дослідженні будівлі, незважаючи на погану документацію, мистецтвознавці знаходять у колишній каплиці глибокі і цікаві мистецькі проблеми. Однією з причин цього може бути конфлікт щодо хронології створення окремих частин. Адже не зовсім зрозуміло, що було збудовано першим - каплицю чи палац. Ще однією цікавинкою є будівельний матеріал сакральної споруди - цегла. Варто зазначити, що більшість палацових будівель були... дерев'яними. Частини настінного розпису, що збереглися до наших днів, були створені в техніці справжніх фресок. Найімовірніше, їх створив Станіслав Строїнський, видатний львівський живописець, який жив у 1719-1804 роках.