Історична довідка

У минулому Бичківці також називали "Бишківці" та "Бичковіце". Село розташоване на Подільській височині, приблизно за 12 км на північний захід від Чорткова. Вперше Бичківці згадуються в 15 столітті. У той час маєток разом із сусідніми селами король Владислав ІІІ подарував Міхалу Бучацькому. Через кілька років він передав маєток якомусь Касперу, який став родоначальником роду Бичковських гербу Топор. Протягом наступних століть село було частиною великого маєткового комплексу, що належав різним власникам, зокрема Стефану Потоцькому (початок 18 століття), родині Целецьких (найімовірніше, з початку 19 століття).

Спочатку село підпорядковувалося парафії в Хом'якувці, але ХХ століття, разом з розвитком села, принесло необхідність створення власної парафії. Це стало можливим завдяки прихильності архієпископа Юзефа Більчевського та добрій організації мешканців, які спільно придбали великий сад, розташований біля громадської каплиці, що існувала з кінця 19 століття. Фундамент релігійної споруди вже був закладений. Земля також була доступна. Не вистачало лише приміщень, яких потребує кожна належним чином функціонуюча парафія. Родина Целецьких прийшла на допомогу, надавши безвідсоткову позику, а також значну пожертву. Варто зазначити, що в селі вже існували дві невеликі релігійні споруди, ще до згаданої вище каплиці, освячення якої датується 1897 роком. Першою була приватна каплиця (до 1816 року) та надгробна каплиця родини Целецьких (відомо, що вона була збудована близько 1886 року).

Історичні джерела досить мовчать про долю костелу в першій половині 20 століття. Відомо лише, що у 1913 році під час візитації декана її стан був описаний як добрий, хоча було відзначено відсутність купелі для хрещення.

На жаль, Друга світова війна стала трагічним періодом в історії парафії. У 1940 році почалася депортація деяких сімей до Сибіру, а 1942-1946 роки були часом терору з боку Української повстанської армії, в результаті якого загинули 81 поляк і 23 євреї. Із закінченням глобального конфлікту більшість польських мешканців виїхали до Нижньої Сілезії. У другій половині 1940-х років костелом опікувалися священики з Хом'яківки, але під тиском нової влади будівля перейшла до радянської влади, яка у 1950 році перетворила її на колгоспний зерносховище, що збереглося і після розпаду СРСР. До сьогодні будівля стоїть у руїнах. Хоча стіни збереглися, дах, склепіння та більшість скульптур відсутні.

Архітектура

На думку Рафала Квіріні-Поплавського, при аналізі сакральних споруд у селі варто більше уваги приділити надгробній каплиці Целецьких, яка є цікавішим прикладом архітектури у порівнянні з костелом. Мистецтвознавець описує костел як "скромний", а каплицю - як сповнену цікавих мотивів. Автором останньої, найімовірніше, є Юліан Захаревич або хтось близький до нього.

Парафіяльний костел

Будівля розташована неподалік від сучасної православної церкви, у південно-східній частині села. Костел орієнтований. Це означає, що пресвітерія була повернута на символічний схід, тобто на Єрусалим. Цегляна споруда зведена на кам'яному фундаменті та потинькована. В основі форми церкви лежить чотиринефна нава з напівкруглою апсидою на сході. З південного боку є прямокутне приміщення, в якому раніше містилася ризниця. Зчленування стін здійснюється лиштвами з псевдокапітелями, які утворені секціями профільованих карнизів. Простий фасад не має вертикальних членувань. Складається з прямокутної основної частини та завершення у вигляді трикутного фронтону. Над вхідним отвором - напівкругле панно з написом "Матір Милосердя | МОЛИТВА ЗА НАС |Р. 1897", а над ним - прямокутне вікно, закрите півколом. По боках від головного дверного отвору розміщені аналогічні до вікна панелі, де колись на постаментах стояли скульптури. Первісний фронтон був увінчаний металевим хрестом.

Дахи були вкриті бляхою. Над основною частиною використовувався двосхилий дах, а над апсидою він переходив у напівконічний. Над ризницею, навпаки, використано трисхилий дах. Неіснуюча нині ажурна вежа-дзвіниця була обшита бляхою і увінчана пірамідальним дахом з маківкою і хрестом на завершенні.

Усередині зчленування стін здійснювалося за допомогою лиштв з псевдокапітелями. Над навою перекрите бочкоподібне склепіння з люнетами, а в апсиді - кокошник - мушлеподібне покриття. У нефі та апсиді були використані прямокутні вікна, закриті півколом. Прямокутне вікно було розміщене в ризниці.

Каплиця поховання Целецьких

Будівля розташована на головній дорозі, що веде через село. Побудована на прямокутному плані, що оманливо нагадує квадрат. До вівтарної частини прибудована напівкругла ніша. Каплиця орієнтована, мурована з цегли та потинькована всередині. Зовнішні фасади оздоблені ретельно обробленими блоками пісковика. Над каплицею знаходиться крипта, а зсередини будівля перекрита хрестовим склепінням. Вікна в бічних стінах прямокутні, закриті півколом. Підлога викладена плитами з червоного та білого пісковика. Рафал Квіріні-Поплавський у своєму дослідженні будівлі звертає увагу на цікавий фасад споруди, зокрема на будинок-портал з трикутним фронтоном, що нависає на кроквах, в якому вирізана напівкругла аркада, і фронтон увінчаний кам'яним хрестом, в центрі якого знаходиться круглий медальйон з ієрогліфом XP. Над вхідним отвором - напівкруглий тимпан (тобто декоративна архітектурна деталь), прикрашений барельєфними мотивами розеток і перехрещених пальмових гілок. Вхідний отвір був перекритий аркою у формі трикутника. Каплиця збереглася в доброму стані, за винятком сильно пошкоджених настінних розписів в інтер'єрі.

Назва: Парафіяльний костел Матері Божої Скорботної в Бичківцях

Поточна назва: Те саме, що й вище.

Галузь: архітектура

Місцезнаходження: Україна, область: Тернопільська, населений пункт: Бичківці.

Автор: невідомий / автор проекту надгробної каплиці родини Целецьких: найімовірніше, Юліан Захаревич.

Дата побудови: 1897 r.

Технічні дані: Цегляний об'єкт.