Парафіяльний костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Острові - колишній римо-католицький костел, збудований між 1843 і 1852 роками за проектом, типовим для храмів Галичини, зараз стоїть у руїнах.

Історія
Парафія в Острові (Острові Більському) була заснована у 1429 році і від початку входила до складу Хелмської єпархії. Лише після поділів Речі Посполитої, у 1790 році, вона була приєднана імператорським декретом до Львівської архиєпархії, де залишалася до кінця Другої світової війни.

Перша церква в Острові була дерев'яною і про її вигляд відомо небагато. Найдавніший опис храму датується лише 1603 роком, коли будівля перебувала в аварійному стані, а всередині був лише один вівтар. У той час костел носив ім'я Успіння Пресвятої Богородиці та Святого Сигізмунда. На рубежі 17-18 століть костел капітально відремонтували, і, можливо, збудували нову церкву, також дерев'яну. Цей костел теж порівняно швидко почав занепадати, і в 1737 році на кошти тодішнього пароха о. Міхала Круліковського та за сприяння Великого коронного старости Юзефа Сєраковського було збудовано новий дерев'яний костел на мурованому фундаменті. Зі сходу до пресвітерії прибудували двоповерхову ризницю, а перед фасадом звели дзвіницю з трьома дзвонами. У 1762 році було замінено дахове покриття та відремонтовано дзвіницю.

Майже з початку 19 століття велися роботи з будівництва нового костелу. Наріжний камінь освятив львівський архієпископ Францішек де Паула Піштек під час візитації парафії 19 червня 1843 р. Остов будівлі був готовий у 1852 р., освячення готового костелу Успіння Пресвятої Діви Марії, святих Петра і Павла відбулося у 1852 році. Освячення костелу Успіння Пресвятої Богородиці, святої Теклі Діви і мучениці та святого Іоанна з Дуклі відбулося 8 червня 1858 року. У 1930-1940-х роках у костелі були проведені масштабні реставраційні роботи.

Костел постраждав під час нападу Української повстанської армії на Острів 31 березня 1944 року, коли мешканці сховалися у храмі. Після цього будівлю обстрілювали, а в травні 1944 року банди УПА замінували всю церкву. Згідно зі спогадами парафіяльного священика від травня 1948 року, дві міни розірвалися і спричинили обвал фасаду та майже всієї вежі. Після корекції кордонів у 1951 році та вигнання поляків з Острова владою Радянської України, остання меса відбулася 6 вересня, а 17 вересня костел був закритий. Загони Української повстанської армії підірвали залишки вежі, і костел перетворився на руїни.

Архітектура
Церква розташована при дорозі, в центральній частині села. Мурована з цегли, прямокутна в плані, з однонавовим корпусом і однопролітним вівтарем, зверненим на схід. Інтер'єр, з членуваннями в системі стін і стовпів, перекритий зубчастим склепінням. У першому нефі корпусу влаштовано заглиблені музичні хори. Вікна в корпусі та вівтарі - невеликі, з подвійними арковими завершеннями.

Фасад костелу простий, з масивною триповерховою вежею на осі, увінчаною цибулеподібною банею. Нижня частина вкрита рустом.

Мистецькі питання
Церква в Острові є прикладом використання так званих типових проектів, поширених у Східній Галичині австрійським урядом. За своєю формою і розмірами він найближчий до проекту костелу на тисячу парафіян, підготовленого для Східної Галичини у 1810 році архітектором Максиміліаном фон Круссом. Оригінальним внеском анонімного будівничого костелу в Оструві було використання овальних вікон і просте закриття вівтаря.