Найбільший комплекс історичної архітектури у Швейцарії розташований на околиці субальпійського містечка Тун. Це європейський приклад застосування принципів, розроблених у першій половині 19 століття для визначення оптимальних естетичних і функціональних стандартів для громадських будівель (шкіл, лікарень, в'язниць тощо). Відповідно до них, арсенали та казарми здебільшого мали лаконічні архітектурні форми, запозичені з готики або раннього італійського ренесансу. Модульна повторюваність останніх та чітка і регулярна композиційна організація характеризують казарми в Туні.

Після прийняття конституції у 1848 році у Швейцарії було вжито низку заходів для уніфікації та часткової централізації держави, в тому числі й армії. Перша військова школа в країні існувала в Туні з 1819 року, а генерал Гійом-Анрі Дюфур, який там викладав, був головним ініціатором створення там гарнізону. Леопольд Станіслав Блотніцький, інженер і архітектор, що працював у той час переважно в Берні, автор, серед іншого, чудової штаб-квартири банку UBS (після попередніх успіхів у Женеві та Фрібурі, де він був кантональним архітектором), виграв останній з конкурсів, що послідовно проводилися на федеральному рівні, який передбачав будівництво в Туні головних казарм армії Конфедерації. Рішенням федеральної влади в Берні проект Блотніцького (створений у співпраці з інженером Феліксом Вільгельмом Кублі з Санкт-Галлена) був остаточно затверджений у 1863 році. Спочатку будівля планувалася для гарнізону з 1162 чоловік і 400 коней. Невідомо, яку з численних допоміжних будівель також спроектував Блотніцький. Здобувши освіту в академіях Берліна та Мюнхена, він запропонував архітектурний костюм, типовий для німецьких країн. Однак, при строгості фасаду та скупості деталей, тут присутні елементи "оборонного" русту, башточки на кутах ризалітів та ідеологічна програма: дати важливих битв зі швейцарської історії, герби кантонів та написи всіма чотирма мовами Конфедерації.

Згодом комплекс кілька разів розширювався. Остання консервація пам'ятки відбулася у 1964 р. У 2016-2019 рр. будівлі казарм були капітально відреставровані та модернізовані. Під час обговорення цього рішення на федеральному рівні було підкреслено не лише військове, але й історико-архітектурне значення комплексу, який є найважливішим для Конфедерації поряд із Парламентом у Берні та Цюріхським технічним університетом, оскільки визнаний першим гарнізоном федеральних збройних сил, а у 20-му столітті також "Heimat der Panzertruppen der Schweizerischen Armee" ("гніздом" бронетанкових військ швейцарської армії).